Дослідники вперше змогли ідентифікувати загадковий яскраво-синій пігмент, використаний Джексоном Поллоком у його знаковій роботі «Номер 1А, 1948», передає NV, інформує UAINFO.org. 

Картина, створена в характерній для художника манері «живопису дією», експонується в Музеї сучасного мистецтва (MoMA) у Нью-Йорку і вважається символом необмеженої творчої свободи.

Полотно завширшки близько 2,7 метра вкривають динамічні завитки олійної та емалевої фарби, що стікає на полотно, а у правому верхньому куті помітні відбитки долонь митця — свого роду автограф. Проте протягом десятиліть склад блакитних відтінків залишався загадкою.

Команда науковців із MoMA, Стенфордського університету та Городського університету Нью-Йорка взяла мікроскопічні зразки синьої фарби й проаналізувала їх за допомогою лазерного розсіювання. Метод дозволив отримати унікальний хімічний «відбиток пальця», який підтвердив: Поллок використовував марганцеву синь — синтетичний пігмент, що випускався з 1930-х до 1990-х років і пізніше був заборонений через токсичність.

Марганцеву синь широко застосовували в наборах художніх фарб та для забарвлення басейнів, однак у 1990-х роках її виробництво припинили через екологічні ризики та можливий шкідливий вплив на нервову систему. Сьогодні цей лазурно-синій тон вкрай складно відтворити шляхом змішування сучасних фарб.

Фахівці пояснюють, що чистий відтінок марганцевого синього забезпечують особливі реакції на молекулярному рівні, які фільтрують інші спектри й створюють насичений колір. Результати дослідження, опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, стали першим підтвердженням використання Поллоком цього пігменту.

Художник, який працював у переобладнаному сараї на Лонг-Айленді, наливав фарбу безпосередньо з банки чи палички, уникаючи традиційного змішування на палітрі. Експерти з фізики техніки Поллока відзначають його тонке розуміння динаміки рідин: він свідомо уникав «нестабільності спіралей», завдяки чому його живопис виглядає одночасно хаотичним і продуманим.

Приблизно у 1948 році митець відмовився від гучних назв робіт і почав нумерувати картини. Його дружина, художниця Лі Краснер, пояснювала: «Цифри нейтральні. Вони змушують людей бачити у творі лише живопис».

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube