Археологи зробили сенсаційне відкриття в еміраті Шарджа: у давньому місті Млейха вони знайшли глиняну вазу, яка виявилася сховищем 409 срібних монет віком понад 2300 років.

Знахідка змінює уявлення про роль Аравійського півострова у стародавніх торгівельних мережах і підтверджує, що цей регіон був важливим центром обміну культур і товарів, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Під час розкопок 2021 року археологи звернули увагу на незвичну вагу посудини — понад 9 кілограмів. Усередині виявили не воду чи зерно, а колекцію тетрадрахм III століття до н. е. Найдавніші екземпляри зображають Олександра Македонського у вигляді Геракла в лев’ячій шкурі на лицьовій стороні та Зевса на троні — на звороті. Такі образи свідчать про довговічність грецької іконографії навіть після розпаду імперії Олександра.

Читайте також: Занепад цивілізації мая: вчені висунули нову теорію

З часом дизайн монет змінювався: на них з’являлися арамейські написи та місцеві мотиви. Це показує, що Аравія не просто копіювала грецькі зразки, а адаптувала їх, створюючи власну гібридну ідентичність. Більшість монет важать від 16 до 17 грамів, що відповідало міжнародним стандартам того часу й робило їх зручною валютою для торгівлі.

Млейха, розташована між Перською та Оманською затоками, була не лише сільськогосподарським поселенням, а й жвавим вузлом торгівельних шляхів, що поєднували Індію із Середземномор’ям. Купці перевозили спеції, пахощі, тканини й метали, а монети, подібні до знайдених, давали можливість вести розрахунки за межами регіону. Подібні скарби вже знаходили в Бахрейні та Кувейті, що вказує на існування регіональної грошової мережі.

Читайте також: Життя у Помпеях тривало і після виверження Везувію: археологи виявили докази

Виявлена ваза стала не лише сховищем багатства, а й метафорою прихованої історії: її вміст демонструє глибокий культурний синтез, який відбувався на Аравійському півострові. Археологічні дані свідчать, що історія Млейхи сягає щонайменше 130 000 років; у період приховування скарбу місто було укріпленим центром із палацами, храмами й майстернями, а розвинені підземні системи зрошення давали змогу вести успішне господарство навіть у пустелі.

Ця знахідка доводить: Аравія не була периферією елліністичного світу. Вона активно приймала, переосмислювала та трансформувала імпортовані ідеї, використовуючи їх як інструмент економічного обміну, політичного впливу й культурного самовираження. Скарб із Млейхи — це не лише археологічна сенсація, а й доказ ключової ролі регіону у формуванні стародавніх глобальних мереж.