Міжнародна група археологів виявила на півдні Узбекистану сліди грецького військового табору віком понад 2 тисячі років.

Чесько-узбецька команда археологів під керівництвом Ладислава Станко з Карлового університету елліністичного періоду описала місце, відоме як Іскандар-Тепа, розташоване поблизу долини Лойлаган. Пагорб пропонує чіткий вид на невеликий оазисний ландшафт на кордоні між стародавньою Бактрією та Согдіаною, пише Arkeo News, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Іскандар-Тепа ​​вперше була виявлена тією ж групою вчених у 2017 році. Ранні розкопки підтвердили активність елліністичного періоду, але внутрішнє планування місця залишалося неясним. На перший погляд, мало що вказувало на військову базу. Ситуація змінилася, коли дослідники повернулися з магнітометрією та георадаром. Прилади виявили велику овальну особливість, що простягається навколо вершини пагорба: периметральний рів завдовжки майже 400 метрів, що охоплює площу близько 1,2 гектара. Цей об'єкт не був чітко видимий з землі або на супутникових знімках. Лише геофізичне дослідження дозволило прочитати його форму.

Пізніше цілеспрямовані розкопки підтвердили наявність рову. В одному місці його ширина становила близько 7 метрів, а глибина — 85 сантиметрів. В іншому — близько 4 метрів завширшки та приблизно 1 метр завглибшки. На внутрішній стороні рову археологи також виявили рівномірно розташовані ями для стовпів, можливо, пов’язані з легкою оборонною спорудою, такою як дерев’яний палісад.

Результатом є не план постійного міста чи великої кам’яної фортеці. Це більше схоже на контрольоване, тимчасове поселення: захищена вершина пагорба, рів, що оточує локацію, можливі дерев’яні оборонні споруди та мало доказів суттєвої внутрішньої архітектури.

Читайте також: В Італії знайшли поховання правителів народу піценів

Усередині закритої території команда знайшла багато великих керамічних посудин для зберігання, відомих місцевими жителями як хуми, заглиблених безпосередньо в землю. Ці глечики вже були помічені під час попередніх розкопок, але геофізичне дослідження показало, наскільки поширені такі поховані споруди по всій території.

Кілька розкопаних посудин містили білі вапняні відкладення на стінках або дні. Спроби витягти рослинні залишки з глечиків не дали корисних доказів, що спонукало дослідників припустити, що в них могла зберігатися рідина, ймовірно, вода. Таке тлумачення відповідає ландшафту. На вершині гори Іскандар-Тепа ​​немає жодного відомого джерела чи колодязя. Групі, яка там розташовувалася, потрібно було приносити воду з долини, збирати дощову воду або використовувати канали. Один лінійний об'єкт, виявлений уздовж північного схилу, був інтерпретований як можливий канал, і дослідження показує, що він, можливо, ніс воду до поселення з певної відстані.

Для військового табору в напівпосушливому середовищі вода була б такою ж важливою, як і рів. Закопані глечики свідчать про планування, а не про випадкове заселення. Датування пам’ятки походить від знахідок кераміки та металу, особливо монет, виявлених під час поверхневого дослідження. Серед них монети, пов’язані з греко-бактрійськими правителями, такими як Діодот II, Євтидем I та Деметрій I.

Читайте також: У Данії знайшли шість цілих золотих кілець епохи вікінгів вагою понад 760 грамів 

Основне заселення, найімовірніше, датується II століттям до нашої ери, з можливим продовженням у I столітті до нашої ери. Це відносить Іскандар-Тепа ​​до елліністичного світу, що настав після походів Александра, коли греко-бактрійські правителі контролювали частину Центральної Азії, а військові форпости допомагали захищати шляхи, долини та прикордонні зони.

Табір не обов’язково використовувався власною армією Александра. Його важливість полягає в тому, щоб показати, як грецький військовий та політичний ландшафт, що сформувався після його завоювання, міг формувати Центральну Азію поколінням пізніше.

Дослідники порівнюють Іскандар-Тепа ​​з Бойсарі-Тепа ​​в центральній Согдіані, ще одним височиним місцем з порівнянною укріпленою зоною. Вони також зазначають, що грецькі військові табори, відомі з письмових та археологічних моделей, часто використовували природно захищені позиції, неправильне або кругле планування, рови, вали або палісади, а також обмежену постійну архітектуру.

Іскандар-Тепа ​​відповідає багатьом із цих рис. Його піднесене розташування, овальний рів, можливий палісад, відсутність міцних будівель та ознаки тимчасового або епізодичного використання — все це підтверджує інтерпретацію локації як військового табору.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube