Стабільність і довговічність програмних систем сьогодні важать не менше, ніж швидкість розробки. Роман Абакумов у своїй практиці зробив доволі простий, але сміливий крок – вирішив виділяти близько п’ятої частини робочого часу команди на покращення вже написаного коду. І, як показав досвід, це дало відчутний результат: кількість серйозних інцидентів скоротилася з щоденних до рідких поодиноких випадків, а всередині команди сформувалося відчуття відповідальності за продукт.

Проблема «технічного боргу»

У будь-якому проєкті рано чи пізно з’являється технічний борг. Хтось колись поспішав із релізом, десь заощадили на архітектурі, іноді бібліотеки встигли застаріти швидше, ніж планувалося. І в результаті є ситуація, коли:

• нові функції впроваджуються із затримками;
• масштабування системи стає проблемою;
• ризик збоїв у критичних модулях лише зростає.

Зрештою, система стає крихкою. Будь-яка зміна може “посипати” несподівані місця, і команда більше часу витрачає на гасіння пожеж, ніж на створення нових можливостей. Тобто стабільність продуктивних систем під загрозою.

Рішення: 20% часу на покращення

Запроваджена Романом Абакумовим практика 20% часу на тех. задачі стала системною відповіддю на виклики. Її суть проста: кожен розробник щотижня виділяє п’яту частину часу на завдання, що не мають прямого бізнесового ефекту, але формують надійність у майбутньому.

Серед типових завдань:

• рефакторинг застарілого коду;
• поліпшення документації для команди та нових учасників;
• створення додаткових модульних і інтеграційних тестів;
• інвестиції в безперервну інтеграцію та автоматизацію;
• оптимізація мікросервісів для кращої взаємодії.

Такий підхід сприяє поступовому зменшенню технічного боргу і запобіганню помилкам у майбутньому.

Чому це окуповується стократно

Виділення часу на вдосконалення створює ефект довгострокових інвестицій.

1. Швидша розробка. Завдяки більш чистій і зрозумілій базі коду нові функції впроваджуються швидше, а надійна архітектура системи полегшує масштабування.
2. Стабільність та перформанс. Системи витримують високі навантаження, зменшується кількість критичних збоїв, а користувачі отримують надійний продукт.
3. Вплив на команду. Регулярні code review і робота над якістю формують культуру відповідального підходу. Розробники бачать результат власних зусиль і отримують більше мотивації.
4. Бізнес-ефект. Менша кількість інцидентів означає скорочення витрат на підтримку та швидший вихід на ринок із новими функціями.

Виклики впровадження

Будь-яка ініціатива потребує пояснень. Опір може виникати з боку менеджменту, який розраховує на максимальне використання часу розробників для бізнес-функціоналу.

Щоб довести ефективність, Роман Абакумов:

• наводить метрики зниження інцидентів;
• демонструє реальну економію часу на майбутніх проєктах;
• підкреслює наскільки важлива якість коду у розвитку складних систем, зокрема у сфері мікросервісної архітектури та інтеграції медичних платформ.

Такі аргументи допомагають менеджерам зрозуміти, що інвестиції в якість напряму впливають на бізнес-результати.

Висновки

Роман Абакумов, маючи майже 20 років досвіду на ключових позиціях у міжнародних компаніях, демонструє просту, але дієву ідею: навіть 20% часу, інвестовані у вдосконалення коду, здатні радикально підвищити стійкість і надійність системи.

Інвестування п’ятої частини робочого часу в рефакторинг та документацію дає набагато більше, ніж просто скорочення кількості інцидентів. Воно допомагає вибудувати культуру відповідальності за якість.

Роман Абакумов наголошує: важливо не лише впроваджувати технічні практики, а й переконливо пояснювати їхню цінність стейкхолдерам і менеджменту. Саме це забезпечує підтримку на всіх рівнях та мотивує команду дотримуватися обраного курсу.

Такі інвестиції впливають не тільки на код, а й на сам спосіб мислення розробників. Вони починають дивитися на продукт стратегічно – як на систему, що повинна розвиватися роками, а не існувати тимчасово. У результаті формується середовище, де стабільність і якість стають основними аргументами у співпраці з клієнтами та партнерами, а довіра стає найціннішим активом.

Олександр МИРОНЕНКО

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube