Інвестиція у запобігання проблемам: чому 20% часу на вдосконалення коду окуповується стократно. Cтратегія та поради Романа Абакумова

Стабільність і довговічність програмних систем сьогодні важать не менше, ніж швидкість розробки. Роман Абакумов у своїй практиці зробив доволі простий, але сміливий крок – вирішив виділяти близько п’ятої частини робочого часу команди на покращення вже написаного коду.

«Ми свідомо інвестуємо 20% часу в те, що не приносить миттєвого бізнесового результату, але створює міцний фундамент на роки вперед», — підкреслює Роман Абакумов.

 І, як показав досвід, це дало відчутний результат: кількість серйозних інцидентів скоротилася з щоденних до рідких поодиноких випадків, а всередині команди сформувалося відчуття відповідальності за продукт.

Проблема «технічного боргу»

У будь-якому проєкті рано чи пізно з’являється технічний борг. Хтось колись поспішав із релізом, десь заощадили на архітектурі, іноді бібліотеки встигли застаріти швидше, ніж планувалося. І в результаті є ситуація, коли нові функції впроваджуються із затримками, масштабування системи стає проблемою, а ризик збоїв у критичних модулях лише зростає.

Зрештою, система стає крихкою. Будь-яка зміна може “посипати” несподівані місця, і команда більше часу витрачає на гасіння пожеж, ніж на створення нових можливостей. Тобто стабільність продуктивних систем під загрозою.

Рішення: 20% часу на покращення

Запроваджена Романом Абакумовим практика 20% часу на тех. задачі стала системною відповіддю на виклики. Її суть проста: кожен розробник щотижня виділяє п’яту частину часу на завдання, що не мають прямого бізнесового ефекту, але формують надійність у майбутньому.

«Рефакторинг, тестування, документація — це не другорядні речі. Це інвестиція в те, щоб завтра ми могли рухатися швидше й упевненіше», — наголошує він.

Серед типових завдань - рефакторинг застарілого коду, поліпшення документації для команди та нових учасників, створення додаткових модульних і інтеграційних тестів, інвестиції в безперервну інтеграцію та автоматизацію, оптимізація мікросервісів для кращої взаємодії.

Такий підхід сприяє поступовому зменшенню технічного боргу і запобіганню помилкам у майбутньому.

Чому це окуповується стократно

Виділення часу на вдосконалення створює ефект довгострокових інвестицій.

       • Швидша розробка. Завдяки більш чистій і зрозумілій базі коду нові функції впроваджуються швидше, а надійна архітектура системи полегшує масштабування.

       • Стабільність та перформанс. Системи витримують високі навантаження, зменшується кількість критичних збоїв, а користувачі отримують надійний продукт.

       • Вплив на команду. Регулярні code review і робота над якістю формують культуру відповідального підходу. Розробники бачать результат власних зусиль і отримують більше мотивації.

       • Бізнес-ефект. Менша кількість інцидентів означає скорочення витрат на підтримку та швидший вихід на ринок із новими функціями.

Виклики впровадження

Будь-яка ініціатива потребує пояснень. Опір може виникати з боку менеджменту, який розраховує на максимальне використання часу розробників для бізнес-функціоналу.

Щоб довести ефективність, Роман Абакумов наводить метрики зниження інцидентів, демонструє реальну економію часу на майбутніх проєктах, підкреслює наскільки важлива якість коду у розвитку складних систем, зокрема у сфері мікросервісної архітектури та інтеграції медичних платформ.

Показовий кейс— робота Романа в компанії Medically Home, яка співпрацює з багатьма клініками США. Як провідний інженер систем та інтеграцій він забезпечив безперебійну роботу: жодного критичного інциденту в продакшені. Подібний рівень надійності в IT трапляється нечасто, і це безпосередній результат принципового ставлення Романа до якості.

«Коли ми показали цифри — скільки інцидентів зникло і скільки часу зекономили — менеджмент сам став ініціювати подальші інвестиції у якість», — ділиться Роман.

Висновки

Роман Абакумов, маючи майже 20 років досвіду на ключових позиціях у міжнародних компаніях таких як Thomson Reuters, myDHL, Canadian Tires, Medically Home, демонструє просту, але дієву ідею: навіть 20% часу, інвестовані у вдосконалення коду, здатні радикально підвищити стійкість і надійність системи.

Інвестування п’ятої частини робочого часу в рефакторинг та документацію дає набагато більше, ніж просто скорочення кількості інцидентів. Воно допомагає вибудувати культуру відповідальності за якість.

Роман Абакумов наголошує: «Важливо не лише впроваджувати технічні практики, а й переконливо пояснювати їхню цінність стейкхолдерам і менеджменту. Саме це забезпечує підтримку на всіх рівнях та мотивує команду дотримуватися обраного курсу».

Такі інвестиції впливають не тільки на код, а й на сам спосіб мислення розробників. Вони починають дивитися на продукт стратегічно – як на систему, що повинна розвиватися роками, а не існувати тимчасово. У результаті формується середовище, де стабільність і якість стають основними аргументами у співпраці з клієнтами та партнерами, а довіра стає найціннішим активом.

«Код — це не тільки про сьогоднішній реліз. Це про довіру користувачів і партнерів на роки вперед», — резюмує він.

Олександр МИРОНЕНКО

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube