У північній Норвегії виявлено одне з найрідкісніших палеонтологічних відкриттів Європи — у печері неподалік Кьопсвіка (комуна Нарвік) знайдено рештки 46 видів тварин, що жили понад 75 тисяч років тому під час останнього льодовикового періоду.

Серед них — північні олені, песці, моржі, білі ведмеді, кити, риби й морські птахи. Унікальність знахідки полягає в тому, що рештки чудово збереглися у печері Арне-Квам, яка входить до системи Стурстейнхола, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Дослідження, опубліковане в журналі PNAS, демонструє найдавніший відомий комплекс арктичної фауни, що пережив тисячоліття завдяки особливим умовам печери — її висотному розташуванню та природній дренажній системі. Команда науковців із Бергенського університету під керівництвом Тронда Клунгсета Льодеена розпочала масштабні розкопки лише у 2021−2022 роках.

Читайте також: Таємниця стовбурових клітин: крихітний черв’як може допомогти людству відновлювати пошкоджені органи

Археологи просіяли понад тисячу відер осаду, відбираючи навіть найдрібніші фрагменти кісток, іноді лише кілька міліметрів завдовжки. За допомогою ДНК-штрихкодування вдалось ідентифікувати десятки видів — від китів і нерп до тундрових куріпок і воронових. Загалом встановлено 23 види птахів, 13 ссавців, 10 видів риб і кілька морських безхребетних.

Печера зберегла свідчення тундрово-морської екосистеми з сезонним крижаним покривом, схожої на сучасний Шпіцберген. Наявність кісток білого ведмедя та моржів свідчить про арктичні умови, тоді як рештки морської свині, яка уникає льоду, доводять, що льодовий покрив зникав у теплі періоди.

Читайте також: Знайшли у крові, мозку та кишківнику: вчені дослідили, як мікропластик змінює організм і психіку

Дослідження також показало, що деякі виявлені тварини належали до вимерлих генетичних ліній — зокрема песці, копитні лемінги та білі ведмеді. Це свідчить, що частина популяцій не змогла адаптуватися до кліматичних змін льодовикової епохи.

Печера Арне-Квам стала унікальним «вікном у минуле», що допомагає зрозуміти, як арктична природа реагувала на коливання клімату. На думку дослідників, це відкриття не лише проливає світло на еволюцію північних екосистем, а й дає підказки, як сучасна арктична фауна може пережити глобальне потепління.