Давній соратник Владіміра Путіна Дмітрій Козак відмовився виконувати накази російського президента на другий день повномасштабного вторгнення. Тоді начальник Кремля наказав на переговорах вимагати капітуляції України, пише The New York Times, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.ua. 

За даними журналістів, Козак казав Путіну, що не розуміє мети вторгнення. Коли розмова стала більш напруженою, він заявив, що готовий до свого арешту або розстрілу за відмову виконувати накази. Пізніше Козак дізнався, що у той момент Путін увімкнув телефон на гучний звʼязок і кремлівські високопосадовці стали свідками рідкого моменту непокори.

Дмітрій Козак працював з Путіним ще у мерії Санкт-Петербурга у 90-х. Пізніше працював заступником глави російського уряду та заступником глави адміністрації президента РФ. Зокрема, він керував першою перевиборчою кампанією Путіна, відповідав за підготовку до зимових Олімпійських ігор 2014 року та контролював інтеграцію окупованого Криму до складу Росії. До повномасштабного вторгнення він відповідав за переговори з Україною, а також за відносини з іншими постарадянськими республіками (зараз цю роль займає перший заступник глави АП Росії Сєргєй Кірієнко).

Формально Козак подав у відставку у вересні 2025 року, але, за повідомленнями ЗМІ, фактично з 2022 року був без роботи. Народився на Кіровоградщині у 1958 році, у 1978-1980 роках навчався у Вінниці. Зараз, як пише The New York Times, колишній кремлівський чиновник залишається у Москві, а безпеку йому забезпечують давні особисті звяʼзки з Путіним.

"Пан Козак був самотнім голосом незгоди у близькому оточенні пана Путіна, невеликою тріщиною в його залізній хватці за владу. Оскільки так мало людей бажали кинути йому виклик, пан Путін здійснив майже повний контроль над веденням війни Росією. Частково саме тому, майже чотири роки потому, російський лідер здатний дотримуватися своїх жорстких вимог, навіть коли тиск щодо припинення вогню зростає", — пишуть журналісти NYT.

Близькі до Козака джерела кажуть, що він перетворився на осередок антивоєнних настроїв серед російської еліти. За даними NYT, невдоволення війною, яке висловлює Козак, поділяють представники московського бізнесу та культурни, і навіть деякі урядовці. Цього року розчарування посилилося відмовою Путіна припинити війну навіть на вигідних умовах, запропонованих президентом США Дональдом Трампом.

"Дмітрія Ніколаєвіча немає, але настрій залишився той самий. Він важливий як орієнтир", — каже Алєксєй Вєнєдіктов, російський журналіст та колишній головред "Еха Москви".

The New York Times нагадує, як 21 лютого 2022 року Путін зібрав високопосадовців РФ і в етері телебачення питав їх думку щодо визнання так званих "ДНР" та "ЛНР". У Козака тоді тремтіли руки, і він відмовився підігравати Путіну. Як каже політичний аналітик Аркадій Дубнов, події після 24 лютого "лише підтвердили погляди пана Козака". Зокрема, він передбачив вступ Швеції та Фінляндії до НАТО, жорсткий опір українців, суворі санкції та погіршення геополітичного становища Москви.

Джерела журналістів заперечують, що на початку війни Козак дзвонив колишньому главі офісу президента Андрію Єрмаку та вимагав капітуляції. Натомість, за їхніми даними, він висловив сподівання на скоріше дипломатичне вирішення. Пізніше він почав вести переговори з главою фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією. Вони розмовляли щодо потенційної угоди, яка передбачала б гарантування Росією безпеки України та виведення військ з усіх частин України, окрім Донбасу. 

Ці переговори розлютили Путіна. Як стверджується, Козак провів брифінг для начальника Кремля, а той заявив про перевищення ним повноважень та вимагав повідомити Київ, що Росія вестиме переговори лише про його капітуляцію. Тоді Козак сказав, що не може вести переговори, якщо не знає кінцевих цілей Росії. Російський лідер наказав вести переговори, як було доручено, і після цього Козак сказав, що готовий до арешту або розстрілу. 

"До кінця цієї напруженої розмови з паном Путіним пан Козак погодився повідомити Україну про вимогу Росії про капітуляцію. Він зателефонував пану Арахамії, а пан Путін мовчки слухав. Пан Арахамія відмовився", — йдеться у статті.

Наступного дня, 26 лютого, позиція Путіна знову змінилася і він призначив свого помічника Владіміра Мєдінского главою переговорної групи з Україною. Пізно того ж вечора Медінский та олігарх Роман Абрамович прибули до будинку Козака повідомити, що їдуть до Білорусі для переговорів з Україною за новим мандатом від Путіна: обговорити гарантії безпеки, але не кордони України.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube