Музеї — це місця, де зберігається безцінна культурна спадщина, яку необхідно оберігати не лише від часу, а й від невидимих загроз, зокрема бактерій, плісняви та грибків. Для ефективної боротьби з мікроорганізмами в музейному середовищі дедалі частіше використовують ультрафіолетові лампи, зокрема бактерицидна безозонова лампа, яка забезпечує дезінфекцію повітря та поверхонь без утворення шкідливого озону. Такий підхід дозволяє підтримувати стерильність приміщень без негативного впливу на експонати.

Чому мікрофлора — загроза для музейних цінностей?

Навіть у найсучасніших музеях, оснащених кліматичним обладнанням, існує ризик появи мікроорганізмів. Надмірна вологість, відсутність належної вентиляції або велика кількість відвідувачів сприяють накопиченню бактерій і грибків. Вони здатні викликати біопсування — хімічну або біологічну деградацію матеріалів, з яких виготовлені експонати. Папір, дерево, тканина та навіть деякі метали піддаються повільному, але незворотному руйнуванню.

Враховуючи цю загрозу, традиційне прибирання та вентиляція вже не гарантують захисту від біопошкоджень. Саме тому музейники все частіше впроваджують ультрафіолетове знезараження — ефективний, безконтактний та безпечний для артефактів спосіб боротьби з мікрофлорою.

Як працюють бактерицидні безозонові лампи?

Ультрафіолетове випромінювання типу UV-C (довжина хвилі близько 254 нм) має виражену бактерицидну дію — воно знищує ДНК мікроорганізмів, перешкоджаючи їх розмноженню. У традиційних лампах такий процес супроводжується утворенням озону — речовини, яка може негативно впливати не тільки на людей, але й на музейні предмети (особливо ті, що мають органічну основу).

Безозонова бактерицидна лампа, на відміну від стандартної, має спеціальне скло, яке блокує хвилі довжиною менше ніж 200 нм — саме вони відповідають за озоноутворення. Завдяки цьому такий тип ламп абсолютно безпечний для використання в умовах, де важливо уникнути будь-якої хімічної взаємодії з навколишнім середовищем.

Переваги для музейного середовища

Ось чому варто використовувати такі лампи в музеях:

1. Делікатне знезараження. Ультрафіолет не залишає слідів, не вступає в реакцію з матеріалами експонатів, не викликає корозії чи вицвітання.
2. Захист без присутності персоналу. Часто такі лампи монтують у рециркулятори, які працюють під час перебування людей у приміщенні або ж використовують у режимі нічної дезінфекції.
3. Екологічність. Безозонові моделі не створюють побічних продуктів, не потребують спеціальної вентиляції.

Тривалий термін служби, низьке енергоспоживання та мінімальна потреба в обслуговуванні роблять такі лампи вигідним рішенням для музеїв.

Практичне застосування у музейних установах

У багатьох музейних закладах світу вже давно встановлено системи УФ-дезінфекції для повітря та поверхонь. Наприклад, у фондах, архівах або сховищах експонатів використовують бактерицидні лампи закритого типу, які очищають повітря без прямого впливу на предмети. У виставкових залах іноді встановлюють системи з таймерами або датчиками руху, щоб забезпечити автоматичне знезараження після закриття музею.

Важливо, що перед впровадженням такої технології завжди проводять тестування та узгодження з реставраторами. Їх завдання — переконатися, що ультрафіолет не зашкодить делікатним матеріалам та історичним об'єктам.

Висновки

Ультрафіолетове знезараження — це інноваційний підхід до збереження культурної спадщини. Бактерицидна безозонова лампа дозволяє ефективно боротися з мікроорганізмами, не порушуючи мікроклімату музею та не впливаючи на стан експонатів. Завдяки простоті використання, безпеці та доведеній ефективності, такі лампи стали важливою частиною сучасних систем збереження музейних колекцій. І чим більше установ впроваджує ці технології, тим довше житиме пам’ять про наше минуле.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube