Нове дослідження італійського інженера Альберто Доніні з Болонського університету, оприлюднене в січні 2026 року, спровокувало чергову хвилю палких суперечок навколо походження Великої піраміди Гізи.

Використовуючи метод відносної ерозії (REM), автор висунув гіпотезу, що споруда могла бути зведена на десятки тисяч років раніше, ніж заведено вважати в академічній науці, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Традиційна єгиптологія відносить будівництво піраміди Хеопса до 2560 року до нашої ери. Проте Доніні зосередився на аналізі вапнякових плит біля основи пам’ятки. Принцип методу REM полягає в порівнянні зносу поверхонь, що були відкриті з моменту будівництва, із тими, що оголилися лише після 1303 року нашої ери, коли зовнішнє облицювання піраміди було зняте для будівництва споруд у Каїрі.

Дослідник вивчив дванадцять точок навколо основи піраміди, аналізуючи глибину каверн та рівномірність зносу каменю. Результати виявилися неочікуваними: середній арифметичний показник усіх вимірювань вказав на вік приблизно 24 900 років. Згідно зі статистичною моделлю Гаусса, імовірність того, що піраміда була побудована в період між 9 000 та 36 000 роками до нашої ери (тобто ще в пізньому палеоліті), становить понад 68%.

Сам автор визнає, що дослідження є попереднім. На темпи руйнування каменю могли впливати зміна клімату, вологість, сучасне забруднення повітря та мільйони туристів, що щороку відвідують Гізу. Офіційна археологія наразі скептично ставиться до таких висновків, наголошуючи на надійності радіовуглецевого аналізу та історичних текстів, які чітко пов’язують об'єкт із Четвертою династією Стародавнього царства.

Проте гіпотеза Доніні про те, що Хеопс міг лише реставрувати вже існуючу стародавню споруду, знову активізувала дискусії про рівень розвитку ранніх цивілізацій. Незалежно від того, чи підтвердиться цей метод, він підкреслює, що навіть найбільш вивчені пам’ятки світу досі здатні ставити перед наукою фундаментальні запитання, які потребують нових підходів та незалежних перевірок.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube