Збройні сили України використовують військову технологію часів Французької революції, яка отримала нове життя на сучасному полі бою. Йдеться про повітряні кулі, які можуть вести розвідку, транспортувати вантажі, використовуватися для нанесення ударів і як приманки.

Про це пише The Wall Street Journal (WSJ), зазначаючи, що вони практично непомітні на радарах і парять високо над лініями радіоелектронної боротьби, які виводять з ладу інші літальні апарати, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Крім того, вони можуть перевозити зброю, зокрема ударні безпілотники, на тисячі кілометрів, щоб вражати цілі на великій відстані.

Київ, переживаючи брак фінансування і доступу до достатньої кількості сучасної зброї, звернувся до повітряних куль як до недорогого запасного варіанту, який має асиметричну перевагу у вигляді місцевих вітрових потоків, пише WSJ.

За словами обізнаних джерел, Україна почала використовувати повітряні кулі незабаром після вторгнення Росії, щоб скидати бомби або гранати і виснажувати оборону ворога, перевозячи вантажі, які на радарі виглядають як бойові літаки. У 2024 році Україна почала використовувати кулі, найчастіше від американських постачальників, як систему доставки невеликої камікадзе-зброї, яка далі самостійно летить до заданої мети.

Як повідомили джерела, це дало можливість завдавати ударів углиб російської території — по нафтових родовищах і нафтопереробних заводах, судноплавних терміналах і залізницях. І таким чином послаблювати російську економіку.

Минулого року українські сили використовували повітряні кулі для атак на російські нафтопереробні заводи, а також на Москву і Рязань. За словами джерел, повітряні кулі також використовували для доставки ударних БпЛА в Москву в грудні.

Повітряні кулі залежать від вітру, нагадує WSJ. В Україні переважають східні вітри, а отже, кулі природним чином пливуть у бік РФ.

Оператори зазначають, що штучний інтелект і точніші дані прогнозу погоди дали змогу з більшою точністю атакувати віддалені цілі.

«Сучасні аеростати відкрили нову зону переваги в повітрі», — констатує WSJ.

Вони вищі за безпілотників і винищувачів, але нижчі за супутники. Повітряні кулі можуть упаковуватися до розмірів рюкзака, оснащуватися легкими камерами та іншими датчиками, а також живитися від сонця. Вони здатні автономно коригувати курс, а оператори можуть запускати оновлення програмного забезпечення для зміни місії аеростата, зазначається в публікації.