Фото: Уппсальський університет

Дослідники з Уппсальського університету виявили унікальну генетичну адаптацію у жителів високогірних районів аргентинських Анд.

Протягом тисячоліть місцеве населення споживало воду, вміст миш’яку в якій у 20 разів перевищував норму, встановлену Всесвітньою організацією охорони здоров’я, пише NV, нформує UAINFO.org.

Для більшості людей така концентрація — близько 200 мікрограмів на літр при рекомендованому ліміті в 10 мікрограмів — була б смертельною або призвела б до тяжких захворювань.

Науковці з’ясували, що тривалий вплив токсичних речовин із вулканічних порід, які потрапляють у ґрунтові води, спричинив рідкісний випадок адаптації людини до хімічного стресу. Аналіз ДНК 124 жінок із містечка Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес показав наявність захисних варіантів гена AS3MT.

Читайте також: Радіоактивна гробниця острова Руніт почала протікати: чим це загрожує

Цей ген відповідає за вироблення ферменту, який ефективніше перетворює високотоксичний миш’як на безпечнішу форму — диметильований миш’як, що швидко виводиться з організму з сечею.

Цей регіон заселений уже понад 7000 років, що дало природному відбору достатньо часу для закріплення корисних мутацій. Порівняння з геномами мешканців Перу та Колумбії підтвердило, що ці генетичні зміни є специфічними саме для популяцій, які тривалий час мешкали в умовах забруднення.

Хоча в Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес у 2012 році встановили систему очищення води, виявлений генетичний механізм залишається першим задокументованим доказом того, що людство здатне еволюційно пристосовуватися до токсичних хімічних чинників довкілля.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube