Фото: Офіс президента

Після погодження Євросоюзом кредиту Україні на 90 млрд євро та 20-го пакету санкцій проти Росії лідери ЄС зіткнулися з колосальним об'ємом інших нагальних завдань.

Про це пише Politico у п’ятницю, 24 квітня, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

На робочій вечері під час зустрічі на Кіпрі 23 квітня лідери ЄС святкували успішні рішення. Але перед ними постала низка нових проблем, зокрема вступ України до ЄС, посилення взаємної оборони, захист від наслідків війни в Ірані та необхідність ухвалити спільний бюджет на 1,8 трильйона євро на сім років.

Один з дипломатів розповів Politico, що після новин про зняття Угорщиною вето на рішення щодо 90 млрд євро для України та 20 пакет санкцій проти Росії український президент Володимир Зеленський, який приєднався до переговорів на Кіпрі, «здавався веселішим, ніж за останні місяці».

Але радість буде недовгою. Наступним питанням на порядку денному ЄС стало те, коли Україну можна буде прийняти до блоку. Це, ймовірно, стане частиною будь-якої мирної угоди з Росією, пише видання.

Читайте також: У ЄС розповіли, що увійшло до 20-го пакета санкцій проти Росії

Щодо цього у ЄС залишаються розбіжності. Наприклад, прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив журналістам, що виступає за прискорення членства України, тоді як прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович практично «висміяв» цю ідею.

«Я не думаю, що реалістично очікувати, що це відбудеться 1 січня 2027 року», — сказав він, додавши, що переговори Хорватії з ЄС щодо членства тривали шість років.

Своєю чергою президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Україні і Молдові треба надати чіткий графік.

Politico зазначає, що протягом багатьох років єдність ЄС полягала, зокрема у боротьбі з прем'єром Угорщини Віктором Орбаном. З його відходом і після того, як він пропустив свій останній саміт ЄС, «навіть ілюзія цього спільного фронту» зникла.

«Лідери, які виступають проти вступу України до ЄС, більше не можуть ховатися за позицією Орбана», — сказав один із чиновників ЄС, який брав активну участь у переговорах.

Читайте також: Зеленський відкинув ідею «символічного» членства в ЄС: Україна захищає Європу не символічно

У питаннях оборони лідери також мають розбіжності, але намагаються не показувати цього. Президент Кіпру Нікос Христодулідіс на тлі війни в Ірані намагався скерувати розмову на питання безпеки і представити іншим лідерам дорожню карту щодо застосування статті 42.7 угоди про ЄС щодо захисту країн-членів у випадку збройної агресії.

«Нам потрібен оперативний план. ЄС має спланувати, що буде, якщо якась країна-член вирішить застосувати цю статтю», — сказав він.

Однак, за словами трьох дипломатів, дискусія серед лідерів зрештою стосувалася переважно геополітики та цін на енергоносії. Обговорення статті 42.7 ледь розпочалося і «було згадано в рамках ширшої дискусії» Христодулідісом, зазначив четвертий дипломат.

Як пише Politico, багато європейських лідерів досі неохоче беруть суттєву участь у конфлікті на Близькому Сході, оскільки в Брюсселі та інших столицях панує думка, що «це не європейська війна». Дискусії зосереджені лише на переміщенні військових кораблів, які вже наявні в регіоні.

Видання підсумувало, що у Кіпрі лідери поки що не обтяжувалися необхідністю брати на себе «тверді зобов’язання» щодо низки важливих питань, але незабаром їм це доведеться зробити.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube