В Росії держава переслідує все більше мільярдерів та конфісковує їхні активи, через що серед бізнесменів виникають побоювання з приводу того, хто стане наступним, пише  Bloomberg, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.ua.

Агентство зазначає, що російські мільярдери уже тривалий час перебувають під наростаючим тиском з боку держави — звинувачення варіюються від корупції до звинувачень у наданні невійськової підтримки ворогу та навіть подвійного громадянства. Конфіскація активів руйнує бізнес-імперії та перерозподіляє багатство, часто передаючи його більш лояльним до Володимира Путіна бізнес-групам.

Тільки минулого року Росія конфіскувала активи на суму 1,1 трильйона рублів (15,1 мільярда доларів) у справах про боротьбу з корупцією, повідомляє московська юридична фірма «Некторов, Савельєв та партнери». Це приблизно у вісім разів більше, ніж у 2024 році, і становить близько третини від загальної кількості конфіскацій активів, здійснених державою у 2025 році. У багатьох випадках бізнесмени, яких отримали підозри, обіймали виборні посади членів федерального або регіональних парламентів і, за словами прокурорів, використовували свої посади, щоб допомогти своїм компаніям отримувати прибуток від своїх ролей.

Читайте також: Путін вірить, що скоро переможе Україну: ISW пояснив, що за цим стоїть

«Антикорупційні позови стають не просто інструментом боротьби з корупцією, а й рушійною силою перерозподілу активів на користь держави», – сказав керуючий партнер TriTrace Investigations, фірми корпоративної розвідки, яка відстежує зусилля Росії щодо націоналізації, Ілля Шуманов.

Вилучення активів, у яких корупція була названа конкретним звинуваченням, почастішали після рішення Конституційного суду Росії у 2024 році. Тоді він постановив, що строк давності, який встановлював 10-річне обмеження для переслідування ймовірних злочинів, не застосовуватиметься до майна посадовців, визнаних корумпованими.

Це викликає занепокоєння у деяких найбагатших громадян Росії, які обійняли політичні посади. Урядова система Путіна часто використовувала лояльних бізнесменів як канали впливу в регіонах. Натомість магнати часто лобіювали їхні бізнес-інтереси.

Деякі із бізнесменів, які опинились під слідством, могли критикувати російську політику в економіці, при цьому бути в тій чи іншій мірі наближеними до владної верхівки.

Той факт, що колишні, навіть лояльні посадовці, можуть зіткнутися з наслідками через роки після звільнення з посади вказує, що членство в еліті в Росії є умовним, вважає старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії Центру стратегічних та міжнародних досліджень Марія Снєгова.

Читайте також: "Путіну потрібен вихід". Як ескалація війни РФ проти України пов’язана зі спробою Кремля повернутися до переговорів – WP

Побоювання російського бізнесу щодо конфіскації активів  особливо зросли після вторгнення в Україну. Дехто добровільно жертвує гроші до російського бюджету. Так, Сулейман Керімов, який раніше був членом Ради Федерації і чия родина колись контролювала найбільшу російську золотодобувну компанію ПАТ «Полюс», запропонував пожертвувати 100 мільярдів рублів  до бюджету під час закритої зустрічі Путіна з російськими бізнес-лідерами у березні.

Після конфіскації активів бізнесменів Росія намагається їх продати, але аукціони неодноразово зазнають невдачі або перезапускаються як голландські розпродажі, на яких ціна поступово знижується, доки не з'явиться покупець.

У травні держава двічі не змогла продати близько 67% акцій «Южуралзолото» та афілійованих компаній, що раніше належали члену «Єдіной Росії» Костянтину Струкову, навіть голландський аукціон не залучив значної кількості покупців. Навіть московський аеропорт Домодєдово був зрештою проданий приблизно за половину початкової ціни.

Інші російські мільярдери тепер з розмірковують, чи не опиняться їхні активи наступними на ринку.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube