Під руїнами давно зруйнованих воріт на півдні Туреччини археологи розкопали статую бога медицини Асклепія, яку зробили вищою за більшість людей, які проходили повз нього.

Про знахідку оголосив міністр культури і туризму Туреччини Мехмет Нурі Ерсой, який поділився новиною у своєму акаунті в соціальних мережах, не чекаючи офіційної прес-конференції: це свідчить про те, наскільки міністерство прагнуло поділитися знахідкою, пише Arkeo News, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Сама статуя — не дрібна знахідка. Мармурова група, заввишки приблизно 2,20 метра — вища за більшість дверних прорізів, зображує Асклепія поруч із меншою фігурою біля його ніг: його сина та постійного супутника Телесфора. Статую було виявлено серед обвалених залишків північного крила Монументальних воріт, саме там, де Східна площа Аспендоса виходить на Театральну вулицю, один із найжвавіших та найпомітніших куточків стародавнього міста.

Це місце має значення. Це не було приховане святилище, заховане для приватного богослужіння — це був громадський простір, де звичайні люди проходили б повз дорогою до театру чи агори. Знаходження тут статуї бога зцілення свідчить про те, що здоров’я та медицина були не лише приватними турботами в римському Аспендосі; це було те, чим пишалося все місто та чим воно виставляло напоказ.

Статуя зображує зрілого чоловіка, що стоїть прямо, з густим волоссям і ретельно опрацьованою бородою, його вага зосереджена на лівій нозі, тоді як права нога м’яко згинається і крокує вперед. Верхня частина його тіла залишається майже голою, але плащ — гіматій — накинутий на ліве плече і спадає глибокими складками навколо талії та ніг. За даними Міністерства, саме такі деталі — стійка, драпірування, обробка обличчя та волосся — позначають цей твір як справжній продукт скульптурних майстерень римської епохи, а не як пізнішу імітацію.

Біля його ніг стоїть Телесфор, і тут скульптор обрав зовсім інший підхід. Замість ідеалізованого дорослого тіла, Телесфор постає як маленька, схожа на дитину фігура, закутана з голови до ніг у довгий одяг з капюшоном, який приховує майже кожну анатомічну деталь і надає йому майже колоноподібного силуету. Це навмисний візуальний контраст, і він не був випадковим: в античній уяві Асклепій уособлював саму медицину — діагностику, лікування, постійну боротьбу з хворобою — тоді як Телесфор уособлював те, що було після: одужання, повільне повернення до здоров’я.

Читайте також: Археологи знайшли залишки стародавньої церкви, в якій відбувся найважливіший християнський собор

Прямих фізичних доказів культу Асклепія саме в Аспендосі досі було мало. Поклоніння Асклепію було поширеним у грецькому та римському світі — найвідомішими прикладами є великі святилища зцілення в Епідаврі та Пергамі, — але пов’язування цієї ширшої традиції безпосередньо з самим Аспендосом до цієї знахідки спиралося радше на логічні висновки, ніж на вагомі докази. Тепер є статуя, на яку можна вказати.

Оскільки витвір з’явився біля монументальних міських воріт, а не всередині відокремленого храму, це говорить про те, що цілющі образи не обмежувалися тихими, священними місцями — вони були частиною того, як місто презентувало себе публічно, поряд з його театром, агорою та іншою величною архітектурою.

Читайте також: У Британії під будівлею суду археологи знайшли частину середньовічного замку

Також є цінність у тому, що обидві фігури збереглися разом і здебільшого неушкодженими. Асклепія та Телесфора часто знаходять окремо, пошкодженими або повністю відсутніми в археологічних записах, що змушує вчених реконструювати пару за фрагментами та письмовими джерелами. Наявність обох фігур в одній, майже повній, групі дає дослідникам щось рідкісне: можливість вивчити повну символічну арку давніх вірувань у зцілення саме так, як її бачила давня аудиторія.

А оскільки датування статуї тісно пов’язане з будівництвом самого театру за часів Марка Аврелія, це натякає на те, що цей твір може належати до тієї ж хвилі амбітного громадського будівництва, яка змінила Аспендос наприкінці II століття нашої ери — періоду, коли місто явно багато інвестувало у власний імідж.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube