Хоча країни Балтії наразі не спостерігають нарощування російських сил на своїх кордонах, однак воно не обов'язково має бути таким помітним і масштабним, як у 2021 році перед вторгненням в Україну, і Росія може здійснити агресію проти країни НАТО за іншим сценарієм.

Про це пише Інститут вивчення війни, аналізуючи нещодавній візит директора ЦРУ Джона Реткліффа в Москву, інформує UAINFO.org з посиланням на NV. 

Фахівці ISW проаналізували версію кількох західних ЗМІ про те, що візит Реткліффа в Москву свідчить про ймовірний намір Росії вчинити акт агресії проти однієї з країн-членів НАТО у відносно близькій перспективі - зокрема і для того, щоб знецінити статтю 5 про колективний захист країн Альянсу.

Аналітики Інституту вивчення війни вважають «малоймовірним», що така російська атака передбачатиме повномасштабне конвенційне вторгнення на територію однієї з держав НАТО. Водночас вони підкреслюють, що вона може статися значно раніше, аніж у наступні кілька років. Адже прибуття Реткліффа до Москви на військово-транспортному літаку C-17 та використання ним американського кортежу є ознакою того, що США можуть вважати наявні в них розвідувальні дані досить терміновими, а не просто «попередженням про віддалену загрозу», підкреслюють в ISW

Якщо США дійсно намагаються стримати таку загрозу з боку РФ і ця версія про візит Реткліффа відповідає дійсності, то характер такої загрози «суттєво відрізняється від загрози повномасштабного вторгнення Росії в Україну наприкінці 2021 року», наголошують аналітики Інституту. Вони нагадують, що на момент, коли директор ЦРУ Вільям Бернс побував у Москві в листопаді 2021-го, російські війська вже інтенсивно нарощували техніку, особовий склад та інші військові потужності на кордоні з Україною. Тоді як наразі ISW не спостерігав жодних конкретних ознак того, що Росія готується до подібного масштабного вторгнення в країни Балтії. Як немає і жодних доказів схожого нарощування сил у прикордонній зоні Росії з країнами Балтії, констатують в ISW.

Водночас аналітики підкреслюють: Росія може діяти інакше і, наприклад, завдати ударів по конкретних цілях у країнах Балтії або здійснити обмежене наземне вторгнення невеликими силами. «Такий тип атаки не обов’язково вимагатиме значного, видимого нарощування військових сил, а тому не генеруватиме тих індикаторів [близького вторгнення], які аналітики спостерігали у 2021 році [перед нападом РФ на Україну]», — йдеться у звіті ISW. Наразі залишається неясним, чи Володимир Путін вже схвалив чи затвердив якусь операцію російських сил, однак візит Реткліффа «заслуговує на увагу і свідчить, що у США є індикатори того, що Росія готується до акту агресії швидше, аніж протягом наступних кількох років [як йшлося у публічних звітах розвідспільноти США]», наголошує Інститут вивчення війни.

Аналізуючи ймовірні сценарії детальніше, ISW припускає, що Росія може здійснити «повітряні, ракетні чи дронові удари або обмежене вторгнення проти однієї або кількох балтійських країн». А метою РФ може бути намагання «перевірити та спробувати зламати рішучість НАТО застосувати статтю 5 та відповісти [на акт агресії] згідно з нею». У такому випадку обмежений російський напад на країни східного флангу НАТО мав би на меті спробу де-факто нівелювати статтю 5 та створити ситуацію, коли Північноатлантична рада не зможе дійти згоди щодо того, чи слід реагувати на російський напад і як саме. Тоді як саме цей орган НАТО мав би одноголосно проголосувати за застосування статті 5 Північноаталантичного договору про взаємну оборону, нагадують аналітики. У такому випадку нездатність НАТО застосувати статтю 5 або відповісти на дії Росії спільно та рішуче значно зашкодило б довірі до НАТО та серйозно підірвало віру в статтю 5 зокрема — що є однією з головних давніх стратегічних цілей Путіна поза межами України, резюмують фахівці ISW.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube