Французькі археологи виявили в Парижі залишки зниклого кельтського форту, розграбованого Юлієм Цезарем у 52 році до нашої ери.

Вчені, які проводять розкопки на подвір'ї паризької лікарні, що знаходиться за два кроки від Нотр-Даму, виявили перші свідчення існування кельтського форту, який Юлій Цезар намагався завоювати у 52 році до нашої ери, пише Live Science, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

На стародавніх стінах є сліди сильної пожежі, що, очевидно, підтверджує твердження про те, що кельтська група, відома як галли, спалила власне місто, щоб воно не потрапило до рук Цезаря.

«Архітектура стіни з її великими блоками та системою переплетених балок одразу ж навела нас на думку, що це стіна галльської традиції», — сказала Дороте Шауї-Дерьє, головна хранителька спадщини Регіональної археологічної служби Іль-де-Франс. Сліди вогню та артефакти першого століття до нашої ери додатково свідчать про те, що археологи нарешті знайшли матеріальні докази існування Лютеції, кельтського поселення, згаданого в Галльських війнах Цезаря.

Читайте також: Кістки дитини та золоті намистини: що знайшли археологи у скіфському кургані на Полтавщині

У першому столітті до нашої ери Лютеція була кельтським доримським поселенням, відомим як «оппідум», на території сучасного Парижа. Лютеція була столицею племені паризіїв, які жили вздовж річки Сени. В рамках Галльських війн, що тривали з 58 по 50 рік до нашої ери, Юлій Цезар та його війська вели битву при Лютеції в 52 році до нашої ери. Римляни здобули вирішальну перемогу, але галли спалили Лютецію та перерізали мости, щоб Цезар не зміг взяти місто. В результаті стародавнє укріплення так і не було знайдено.

Але в лютому команда археологів розпочала розкопки у внутрішньому дворі «Отель-Дьє», найстарішої діючої лікарні Парижа. На невеликому острові Іль-де-ла-Сіте посеред Сени, неподалік від Нотр-Даму, археологи виявили 20-метрову кам’яну та дерев’яну стіну, типову для кельтських укріплень. Обвуглене облицювання, обгоріле насіння та знайдена неподалік обгоріла дерев’яна будівля свідчать про те, що місце було знищено пожежею.

«Початкові результати радіовуглецевого датування дерев’яних елементів свідчать про діапазон датування від 200 до 10 року до нашої ери. Крім того, біля підніжжя стіни було знайдено галльський наконечник списа», — сказала Шауї-Дерьє.

Читайте також: Дивна поза померлого: у Хорватії виявили скелет римської епохи, похований обличчям донизу

Ці нові відкриття надають вагомі археологічні докази того, що Лютеція справді була розташована на острові на Сені, і що мешканці спалили місто, як Цезар зазначав у своїх «Гальських війнах» понад два тисячоліття тому.

«Це відкриття заповнює археологічну прогалину. Століттями точаться дискусії щодо місцезнаходження Лютеції», — заявив Стефан Дешам, регіональний куратор археології Регіональної археологічної служби Іль-де-Франс. «Сьогодні, маючи цю стіну та її контекст, ми можемо мати ключ до розгадки таємниці».

Але, згідно із заявою, залишки стіни та інші артефакти надзвичайно крихкі через вплив вогню. Стіну неможливо повністю зберегти, тому археологи створять її копію за допомогою 3D-фотограмметрії, щоб забезпечити доступ до знахідки для всіх.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube