Я можу зрозуміти якусь особливу думку сина радянського офіцера щодо вояків УПА - це питання складне й неоднозначне. Але така сцикливість і відверта брехня - це в межі мого «панять і прастіть» не вміщається.

Можна ще запідозрити хворобу голови, або органів зору чи слуху (окремо або в комплексі) - тоді, перебуваючи під Українським домом та «нюхаючи» «беркутівський» газ на камеру, Віталій Кличко міг і не помітити, що акція протесту присвячена  прийняттю закону «Про засади державної мовної політики». Але ж навряд чи політконсультанти не доповідали йому - на яку саме акцію він прибув.

Менше з тим, у Москві (!) під час прес-конференції цей... організм заявляє, що протести у Києві взагалі не через мову («мовне питання - на 31-му місці»), а через робочі місця й інші соціальні негаразди!!! І зверніть увагу - як воно всцикається під час своєї «відповіді».

Після цього - всьо: ні згадувати, ні вболівати, ні голосувати! Кличків для мене більше не існує. У будь-якій формі. І писатиму це прізвище з маленької літери.

Чудово розумію, що на мене одного йому начхати. Але якщо таких, як я, набереться досить багато - плакали кличкові амбіції політика. Так і залишиться боксерською грушею у дюссельдорфській спортзалі. Де, власне, йому й місце. Бай, клітшько!

mr_vld