Іось, породнившись з Україною таперейнявшись піклуванням про її долю,вирішила вона одного разу зустрітисяз Президентом Леонідом ДаниловичемКучмою. І зустрітися вона вирішила непросто так, а з вкрай важливого питаннязагальнонаціонального значення — асаме з питання національної символіки.А ще конкретніше — українськогодержавного прапора.Президент наштодішній її прийняв і ось що та китаянкайому повідала. Казала наша східна сестра,що кольори українського прапоранадзвичайно хороші, позитивні, правильніта глибокі. Але от біда — розташованівони не правильно. Не за феншуєм. Аджеблакитний колір — це колір води, символжіночого начала, жіночної енерґії,символ спокою, пасивності та упослідження,і навіть руйнації, символ інь. А жовтийколір — то симовл вогню, активного,творчого начала, чоловічий символ,символ енерґії творення, символ янь.Іза всіма канонами правильне та гармонійнерозташування цих символів мало б бутитаким, аби жовтий колір домінував надблакитним. Тоді все буде правильно, зафеншуєм і тоді Україні, як державі танації, світить велике майбутнє. Але якщовсе залишиться так, як зараз, коли символпасивного начала домінує над началомактивним, то не буде в країні порядку.Бо усе в ній відбувається під викривленою,збоченою символікою…Вислухав ЛеонідДанилович молоду китаянку, подумавзовсім трохи і мовив: «Що українцю хорошо— то китайцеві СМЕРТЬ!» Та й відмовивсяпрапор з голови на ноги перевертати.Пішлакитаянка, понуривши свою симпатичнуголівоньку, а через кілька тижнівпрокляття Кучми-характерника збулося:загинула дівчина під колесами автомобіляна одному з київських перехресть…Осьтака сумна історія… Але до чого тутвона? А до того, що хоч Кучма і темнийчаклун-вудуїст, але ж китаянка маларацію! Кожен з нас з дитинства знає, щопрапор у нас «жовто-блакитний», а зовсімне «синьо-жовтий» (останнє нам вженаприкінці 80-х розповіли, причому ніхтотак і не може зрозуміти, як і коли прапорвиявився перевернутим).У Сосюри прочаси «громадянської війни» пам’ятаєтевірші: «Бій одлунав, ЖОВТО-СИНІ знаменазатріпотіли на станції знов…» Та йнавіть у чорно-білих кінохроніках добревидно, який колір був згори…

Тож,якого дідька?!Звісно, у аполоґетівсучасного варіанту прапора є красивеПОБУТОВЕ пояснення синьо-жовтоїсимволіки, в якому є слова «жито», «небо»,«краєвид» … Але ж, погодьтеся, дорогіАдепти, це цілковитий примітивізм, а непояснення! Прапор — це символіка, а несхематичне відтворення якоїсь, навітьдуже симпатичної побутової картинки…Але, відверто кажучи, мене не дужецікавлять питання хто, коли, навмиснечи ненавмисне перевернув українськийнаціональний прапор. Мене більше цікавитьмайбутнє… Схоже, що українська державав тих формах, в яких вона існувала останні20 років, себе певним чином скомпрометувалаі вичерпала.Що такого особливо гарноговідбулося з ініціативи та за сприяннямукраїнської держави за цей час, окрім,власне, становлення Незалежності? Майженічого. З іншого боку, корупція в нійсягла такого рівня, що ТУТ ЛЕГШЕ ВЖЕ НЕВИДОЗМІНЮВАТИ, НЕ РЕФОРМУВАТИ, А РОБИТИЩОСЬ НОВЕ З НУЛЯ.Отже, цілком логічнимбуло б створення в перспективі «другоїреспубліки» (Україна 2.0). Яким чином цевідбудеться (і чи взагалі відбудеться)— то вже зовсім інша розмова. А ми заразтут не про політику, а про державнусимволіку. Отже питання в тому, якасимволіка могла б бути у цього нового(за припущенням) перевтілення Українськоїдержави.Використовувати повністьюстару символіку — якось не комільфо.Тупо перевернути прапор — не погано,але якось не дуже промовисто (тим більше,що і зараз не всі чітко знають, з якогобоку який колір має бути). Тому, я бпропоную майбутнім революціонерам щосьна кшталт такого (див. Пропонову 01). І щоми тут маємо?- Жовте коло тут однозначнодомінує над блакитним фоном, центруєвсю систему, отже, проблему з життєдайноюнаснагою вирішено; - з іншого боку,блакитне тло становить значну частинупрапору, що є даниною жіночій енерґії,яка в Українській традиції, на відмінувід Східної та навіть від Західної, єзначно позитивнішою. Отже, хоч енерґіяЯнь є тут керуючою, але Інь створюєоснову і підтримує систему відповіднодо цього символізму;- нарешті, сам символкола є одним з найдавніших, найуніверсальніших,найправильніших та найпозитивнішихсимволів людства. Це надзвичайно потужнийі гарний символ.Ба! Тут навіть існуєпобутове пояснення для тих, хто не можеабо не хоче занурюватись у складнийсимволізм!

ЦеУкраїнське Сонце на Українському Небі(значно крутіше і ґлобальніше, ніж «житопід небом», та й зрештою, до чого тутжито, ми вже давно не аграрна держава!).І взагалі, хто сказав, що це Японія«країна сонця, що сходить» ? Чому це неможе бути Україна? :)) Тим паче, що японське«сонце» чомусь червоне, а «небо» — біле,а у нас тут — все як має бути ;)Але якщокомусь здається, що така символіка недостатньо промовиста з точки зорунаціональної ідентичності, то цілкомможливо застосувати і ось таку варіаціюцієї ж ідеї − див. Пропонову 02.Тут всете саме, але в центрі кола знаходитьсяще один потужний, давній, і, до того ж,дуже Український Знак — Тризуб. Йоговогнистий колір — це не тільки колірвисокої духовності і колір майбутнього,але його вже можна назвати УкраїнськимНаціональним після не таких вже і давніхподій…Ось поглянь довго і уважно наостанні дві картинки і скажи відверто,Брате / Сестро: правда, же Ти відчуваєшнаснагу, коли споглядаєш на ці прапори?Правда ж, що вони значно потужніші таприємніші і спонукають тебе до великихдій вже тут і зараз? ;)©ZenПЕРШОДЖЕРЕЛО −за ланкою:http://antipop.ua/post/605/П.С.Особисто ядавно вже шукав якогось серединня,центризму для Знамена − здається, осьвоно! :))

Юрко ЗЕЛЕНЫЙ