Коротенько про НО «Майдан».

1) Створення надпартійної організації «Майдан», судячи з того, наскільки полярними є думки з її приводу в інтернеті та в пресі, як мінімум було переоцінене як політичне явище. По-перше, по факту ще нічого немає. Оголошена вчора зі сцени структура наразі аморфна, і поки що представляє собою своєрідний дискусійний клуб, а не серйозний політичний орган Майдану, яким він має бути... і яким він повинен стати за нашої активної участі, допомоги, і при необхідності, тиску. Це - не «Солідарність», яка мала харизматичного лідера Леха Валенсу. Однак, це і не аморфна «громадська рада», де кожен тягнув ковдру на себе і намагався підмінити основні цілі черговим безполітичним хеппенінгом. В ній видні зачатки структури, у вигляді інституту співголов. В ній видні зачатки механізму політичних консультацій. І в ній також видні зачатки альтернативи існуючому режиму Януковича. Наша задача ці зачатки перетворити на щось реальне.

2) Перше, чого ми не повинні допустити - це перетворення НО «Майдан» на партію «за все хороше і проти всього поганого». Нам непотрібна нова КПРС, чи «Наша Україна». Нам потрібен «альтернативний прото-парламент», який повинен напрацювати приклад міжпартійних дискусій без використання лоббістських груп, політичного підкупу чи окриків з Банкової. Також він повинен напрацювати приклади та інструменти зворотнього зв'язку із громадськістю. Тоді, у випадку дострокових парламентських виборів, у опозиції вже буде фактично сформована коаліція, яка зможе приступити до реальної роботи не після тривалої коаліціади, а з першого ж для. Це надзвичайно важливо, тому що чим більше продовжується панування режиму Януковича, тим більше наростають негативні тенденції в політиці, економіці та суспільстві, і пост-януковичському парламенту (і уряду) необхідно буде діяти максимально швидко.

3) Необхідно наповнити сенсом керівний орган прото-парламенту. Зокрема, в ньому не повинно бути почесних і бутафорських посад. Введення Юлії Тимошенко до складу співголов є, безумовно, позитивним кроком і визнанням того, що Юлія Тимошенко є частиною Майдану та лідером опозиції. Однак давайте будемо чесними: це не повинен бути пустий стілець із фотографією Юлі. Останні події показали, що аналіз політичної ситуації у Тимошенко, навіть попри ув'язнення, набагато глибший і точніший, ніж у більшості діючих політиків. Отже, життєво необхідно, щоб її позиція обов'язково звучала на засіданнях активу не в формі листа чи звернення, а у вигляді живого речника, який має право виступати від імені Юлії Тимошенко і бути органічною частиною в дискусії. Особисто я на цю посаду бачу три основні кандидатури: Женя Тимошенко, Сергій Власенко та Тетяна Чорновіл. Коротенько аргументую кожного кандидата. 

Женя Тимошенко за три роки показала себе людиною, яка здатна учитись буквально на льоту, пройшовши довгий шлях від непублічної людини до вже відомої в світі персони. Широкий спектр контактів, напрацьованих Женею, будуть корисними в плані залучення європейських політиків до Майдану. Крім того, як донька і захисник Юлії Тимошенко, Женя має постійний доступ до неї, і може оперативно отримувати від неї думки відносно поточної політичної обстановки. Звичайно, це означає велике навантаження і відповідальність, адже Женя тепер не лише буде публічним комунікатором Юлі, а й почне ставати реальним політиком. Динаміка її розвитку як особистості дозволяє сказати точно - з неї вийде прекрасний молодий політик. І не менш прекрасним стартом для неї буде повноцінна участь в НО «Майдан».

Сергій Власенко також є захисником Юлії Тимошенко, і має постійний доступ до неї. Також, він є професійним політиком і юристом, що робить його якщо не авторитетом, то спеціалістом у вирішенні нагальних проблем. Він завжди має свою особисту думку, здатен її аргументувати.. Крім того, за три роки майже постійного захисту Тимошенко він довів, що здатен ефективно відстоювати позицію своєї підзахисної. Також він уже виступав в ролі речника Юлії Тимошенко на численних прес-конференціях, та в західних політичних колах.

Тетяна Чорновіл також може виконувати роль речника Юлі. По-перше, вона професійний журналіст, який неодноразово і свідомо задекларував свою «заангажованість» за неї. Не один раз вона оголошувала з Майдану заяви, на які з тих чи інших причин не наважувались опозиціонери, і не давала «спустити на гальмах» питання Юлії Тимошенко. По-друге, статус речника Тимошенко дозволить якщо не захистити її від переслідування СБУ, то принаймні дати їй додаткову страховку - арешт речника Юлі цілком однозначно буде сприйнятий на Заході, а нам уже відомо, що Януковича попередили про наслідки подібних фокусів. По-третє, Тетяна Чорновіл зможе послужити ефективною об'єднуючою ланкою між Тимошенко, учасниками Майдану та радою НО «Майдан». Суттєвим мінусом є відсутність у неї прямого доступа до Юлії Тимошенко.

4) Необхідно наповнити сенсом і роботу цього прото-парламенту. Зокрема, зайнятись не тим, які закони необхідно буде прийняти (про це можна буде говорити лише тоді, коли ми будемо знайомі із реальним станом справ в державі), а тим, які саме закони необхідно СКАСУВАТИ. За час існування режиму Януковича була прийнята велетенська кількість законів та підзаконних актів, які фактично затискають економіку і суспільство в такі лещата, при якій неможлива будь-яка ефективна робота. Минулого разу, під час першої каденції Юлії Тимошенко на цю роботу було витрачено майже півроку, за підсумками якої було знайдено більш як 6 тисяч актів, які потенційно заважали розвитку бізнесу та економіки. Пост-януковичський уряд такої фори не матиме, тому цю роботу слід починати прямо зараз, із створення таблиці, в якій б містились дані про державні акти до скасування і мінімальна аргументація, чому саме. Вона матиме додатковий пропагандивний ефект, адже наочно продемонструє рівень, на який опустили Україну «проФФесіонали». Тут і зможуть прислужитись численні громадянські організації: таким чином вони продемонструють, що реально займаються правозахистом населення, і набудуть реальної політичної ваги.

5) НЕ ПАНІКУЙТЕ. Все іще тільки починається, і тільки від нас залежить, як саме далі будуть розвиватись події на Майдані. Чи хтось хоче віддати ініціативу Януковичу, розійшовшись, і так і не спробувавши витиснути максимум результату із того, що ми маємо?

Десь так.