Викликає стурбованість  ситуація, коли політика (як зовнішня, так і внутрішня) в країні визначається виходячи з приватних інтересів та особистих настроїв дуже вузького кола осіб. Що це за акробатичні кульбіти? То ми прямуємо у Європу, то, раптом, стоп машина - повний назад, йдемо у обійми до Путіна.

Абсолютно очевидно, що зміна «гніву» на «милість» у ясновельможного самодержця Московії, є результатом останніх подій в Україні. Московські угоди між Путіним та Януковичем нагадують пакт Молотова - Ріббентропа, коли після 23 серпня 1939 року гітлерівська Німеччина з найлютішого ворога Радянського Союзу, за одну ніч, перетворилася на найближчого союзника і друга. Чим закінчилася ця «дружба» 22 червня 1941 року, всім відомо. Та й взагалі, історичний досвід доводить, що такі поняття, як «братерська дружба» краще залишити для белетристики, а стосунки між державами повинні будуватися виключно на прагматичній основі національних інтересів, та бути логічними і прогнозованими.

Тимчасова перемога Путіна напевне викличе розгубленість у одних, настрій приреченості до вічної «дружби» з азійською ордою та ще активнішу мобілізацію спротиву бандитському режиму у більш свідомих громадян і, безумовно, радість ворогів українського народу.

Що нам дають преференції від Путіна? Абсолютно нічого! Знижка на газ? А для кого вона? Відомо, що в Україні видобувається 21 мрд. м3 природного газу, приблизно стільки ж споживає ЖКГ. Вся решта використовується промисловістю. З газу, який буде придбаний за новою ціною, будуть вироблені мінеральні добрива на заводах Фірташа і весь прибуток від цього осяде на банківських рахунках його закордонних офісів у Швейцарії. Що нам від цього? Лише забруднене навколишнє середовище, яким дихаємо ми та наші діти! Обіцяна позика у 15 мрд. дол? По-перше, зараз будуть надані лише 3 мрд, решта лише декларація про наміри, типу, будете добре себе поводити - подивимося. До речі, 3 мрд. дол. це та ж сама сума, яку обіцяв надати і ЄС після підписання угоди про асоціацію, з однією відмінністю, Євросоюз ставив умовою надання кредиту, його прозоре використання, Путін же дає без будь яких умов, тобто кошти можна буде успішно розікрасти, як це вже неодноразово робилося нашим «істеблішментом» раніше, а борг повісити на народ України.

То кому надає допомогу Путін? Кримінальному режиму Януковича, чи народу України? Відповідь очевидна.

Ще одне зауваження з приводу знижки на ціну газу. Вона є тимчасовою і залежатиме від «поведінки» України. Чи не більше відповідало би нашим національним інтересам домагатися визнання газової угоди 2009 року незаконною через Стокгольмський арбітражний суд? Хоча це і складніший шлях, та він надійніший, ніж кулуарні домовленості, які не зобов’язують Путіна абсолютно ні до чого. Для перегляду дискримінаційного що до України газового контракту існує достатньо юридичних підстав.

А ще цікаво було би дізнатися про «таємні додатки» до пакту «Путіна - Януковича», які «демаркаційні лінії» там намальовані?