Різдвяно-політичні тези (не вийшло у мене взяти паузи - хочеш не хочеш, а обставини вимагають навіть в свята).

1) Теза про єдиного кандидата, яка з усіх боків вкидається в мережевий простір, об'єктивно грає на руку чинній владі. Я не буду повторювати грунтовне пояснення Юлії Тимошенко, в якому все чітко розкладено по поличках, а просто зверну увагу на пару речей, які чомусь випадають з поля зору тих, хто агітує за Єдиного (R) Кандидата (ТМ). Перше, що необхідно усвідомити - уже не існує теоретичної межі фальсифікації в 10-12%, як це було в 2009 році, і як це було в 2012-му. Події на 94-тій дільниці, наприклад, показують, що фальсифікувати можуть і 25% голосів, якщо в цьому побачать загрозу для кандидата від ПР. В свою чергу це значить, що єдиний кандидат для того, щоб пройти в другий тур, повинен мати ядерний електорат (тобто той, який за нього проголосує за будь-яких умов) не менш як 30%. Такого немає у жодного із опозиційної трійки. Друге, що необхідно усвідомити, президентські вибори проводяться не в один тур, а ДВА.

Тому єдиний кандидат логічний тоді і тільки тоді, коли планується перемога уже в першому турі. А для цього необхідно мати уже не 30% ядерного електората, а 51%. Такого немає навіть у Юлії Тимошенко. Тому єдиний шанс для опозиційного кандидата на потрапляння в другий тур є похід кількома колонами, і концентрація кампанії першого тура на максимальне накриття всіх електоральних ніш. Це можливо тільки у випадку кількох кандидатів, кожен із яких відпрацьовує певне електоральне поле. Тягнибок - націоналістичне і сектор патріотичної молоді. Кличко - аполітичне і молодіжне.

Яценюк - середній клас. Жоден із них нездатен сам-один накрити їх всі, зате вони можуть зробити це разом. Це мінімізує відтягування електората на технічних кандидатів і дозволить мобілізувати народ на протестне голосування в другому турі і захист свого вибору. 

Це у випадку, якщо вибори взагалі будуть.

2) Ті, хто відстоює ідею, мовляв, як тільки буде висунено Єдиного (R) Кандидата (ТМ), його наявність покаже олігархам та «опозиційним регіоналам», що є із ким домовлятись, щонайменше себе обманюють. Давайте будемо чесними і дамо собі відповідь, чому «варіант із кров'ю» досі є вірогідним, і чому «опозиційні регіонали» досі не здали на заклання винуватців бійні на Майдані. Відповідь надзвичайно проста: регіонали давно зрозуміли, що не мають майбутнього в цій країні. Чисто логічно, які гарантії необхідно їм запропонувати, щоб вони знову його побачили -

а) гарантія відсутності кримінального переслідування за фальшування виборів (теоретично неможливо - якщо пробачити фальсифікації, програмується повторення 2004, 2009, 2012 і уже 2013 років, і практика показала, що «амністія» їх не перевиховує);

б) гарантія відсутності переслідування за незаконну приватизацію (теоретично неможливо - олігархам вже належить 90% економіки, включаючи стратегічні галузі, відповідно від хоча б часткової реприватизації залежить фізичне виживання країни);

в) гарантія збереження політичного капіталу (теоретично неможливо, тому що без люстрації некомпетентність вищого владного ешелону буде тільки наростати, що призведе до краху управління навіть із найкращим президентом).

Регіонали це прекрасно розуміють, саме тому і згодились із тим, що єдиний варіант самозбереження в цій країні - цементування диктатури силовим порядком і утворення замкненої на себе закритої владної системи. Будь-які спроби домовитись будуть використані ними для затягування часу і перегрупування для наступної атаки на опозицію. 

3) Всі заяви про орієнтацію то на 2015 рік, то на 2014-й, не варто брати до уваги, навіть якщо їх виголошують зі сцени Майдану поважні люде. Політична ситуація давно уже вийшла як за правові межі, так і за межі будь-якого скільки-небудь прогнозованого русла. Вона змінюється так швидко, що нема сенсу в заявах і планах - вони просто маркують позицію, яка має місце зараз, ось в цю саму секундочку. Вже за пару годин обставини можуть змінитись настільки кардинально, що вже сформований і розписаний план буде вартий хіба що смітника. Єдина фіксована точка в цьому політичному Хаосі - Майдан. Його необхідно тримати максимально можливу кількість часу, тому що він концентрує в собі альтернативу існуючому ладу. Без такого концентратора наступить момент, коли влада буде валятись на землі, і її підніме черговий горлопан. А це обов'язково станеться, тому що в гру вступив гравець, якого по судам не затаскаєш і в тюрму не посадиш. Це економіка. Тому падіння режиму Януковича є просто питанням часу. Наша задача - вистояти, і бути готовими до дострокових як президентських, так і парламентських виборів.

4) Давайте зробимо невеличкий подарунок Юлії Тимошенко. Нічого особливого робити не треба, навіть йти на пошту і посилати листа чи бандерольку.

Просто підписати петицію про її звільнення. Ми всі знаємо, що особливого сенсу в цьому немає, адже Обама - прибічник доктрини Монро і швидше вибере невтручання. Але петиція - прекрасний спосіб показати, скільки реальних прибічників у Юлі. Давайте зробимо їй такий подарунок, покажемо, що нас не десять тисяч, а сто, і навіть значно більше. Зробити це можна відтепер не тільки у себе вдома, а уже і на Майдані. В палатці Київського осередку «Батьківщини» діє точка підписання петиції, де навіть не будучи технічно грамотним, можна поставити підпис. 

Щасливого Різдва.