Що робити з майданом, куди рухатися майдану? Сотні подібних питань.

Ось учора чаювали за цими питаннями з кількома реальними давнішніми друзями.

Ці друзі - типові представники середнього класу, які мають хорошу вищу освіту, зробили в цьому житті себе самі, заробляють гроші, а не отримують зарплати, відчувають моральний і адміністративний зашморг за своїй шиї, хочуть змін. Але звикли все в житті робити самі і своїми руками, тому не переконані, що і в цьому випадку процес можна доручити комусь іншому.

Сиділи і говорили, що кожен з нас, ми разом, наші друзі і друзі наших друзів можуть зробити, щоб змінити ситуацію в країні.

Логіка розмови була проста і очевидна. Ситуація в країні піддається прогнозуванню максимум на один рік. Стратегічне завдання - зміна президента. 

Новий президент максимум що зможе досягти - це забезпечити чесні парламентські вибори 2017 року та закласти основи децентралізації влади, розпочати реформи.

Отже, виходить усі сили необхідно кинути на президентські вибори. І тут напрошується думка, що з врахуванням, як нам видається, цілковитої неготовності політпартій до виборів (враження від нещодавніх довиборів) майдан, якщо розуміти під цим максимальну концентрацію різних громадських організацій та активістів, може спробувати взяти на себе цю функцію.

Тобто політики зрештою розберуться, хто буде кандидатом. А ми, громадянське суспільство, можемо звичайно впливати на цей процес, але найбільше повинні перейматися підготовкою виборчої кампанії та захистом результатів волевиявлення.

Це величезний шмат роботи від агітації, до формування виборчих комісій, підготовки спостерігачів, організації альтернативних процесів підрахунку голосів, підготовки до можливого юридичного оскарження результатів, фізичний захист протоколів та результатів тощо.