До речі, мені видавалося, що падли-підписадли щодо нас оберуть стратегію ігнорування. Залякувати, бити та садити будуть тих, хто дуже вирізняється, має потужний вплив на інших. 

Менше звертатимуть увагу на тих, хто говорить, до свободи слова в Україні ставлення було поблажливе, себто не звертали уваги, часто не реагували на доволі гострі вислови, розслідування, огляди, статті. 

Більше звертатимуть увагу на тих, хто діє. Дії для них зрозуміліші за слова, тому небезпеку дій вони своїми «бувалими» носами відчувають вмить. 

А вони настільки сильно бояться, що обклалися штучними законодавчими щитками і щодо тих, хто говорить і щодо тих, хто діє. Дорогенькі, чого б так викручуватися й перестраховуватися, як казав равін нареченій з єврейського анекдоту: «чтоб вы не надели деточка, чтоб вы ни делали, если вас решили трахнуть, вас все равно трахнут».