До мене звернулися поважні українські письменники з проханням оприлюднити їхнього листа до посла США в Україні.

Високоповажний пане Посол,

Звертаємося до Вас із простим запитанням, яке, якби мали таку можливість, поставили б безпосередньо Президентові Обамі:

Скільки ще потрібно убитих людей, вибитих очей, відтятих кінцівок, зниклих безвісти людей, щоб Сполучені Штати запровадили «чорний список» українських високопосадовців, відповідальних за нинішню ситуацію в нашій країні?

В історії українського народу вже траплялися прикрі випадки, коли його зраджували ті, на кого він покладав найбільші надії.

Так було в часи Української Народної Республіки, коли держави Антанти підтримали не її, не молоду українську демократію, а російський імперіалізм.

Так було в 1933 році, коли в розпал Голодомору та політичних репресій в Україні США встановили дипломатичні відносини з Совєтським Союзом.

Історія вчить, що будь-яка вичікувальна або й навіть співчутлива позиція, не підкріплена дієвими кроками, приречена на поразку.

І тут уже йдеться не лише про Україну.

Якщо Україну буде втрачено для демократичного світу, її «підбере» путінський режим. І тоді одного дня всі ми – і українці, і американці прокинемося в інакшому світі, віч-на-віч із новим монстром, вибудуваним на руїнах колишнього СССР, а це вже питання в тому числі й національної безпеки Сполучених Штатів.

Так в історії уже теж було. Маємо на увазі Мюнхенську угоду 1938 року і долю Чехословаччини, що зайвий раз вчить: політика «умиротворення» диктаторів ніколи не доводить до добра, а лише розпалює їхні апетити.

Ви як дипломат це чудово розумієте.

А якщо розумієте – дійте.

Українські письменники Сергій Борщевський, Олег Жупанський, Вячеслав Медвідь, Михайло Сидоржевський, Олександр Сопронюк, Алла Топчій, Володимир Шовкошитний.

Й.В. Надзвичайному та

Повноважному Послу США

в Україні

панові Джеффрі Р. Пайєтту

Київ, 23.01.2014 р