Власниця кількох МАФів у Деснянському районі Києва Ланіта Картозія в інтерв’ю «Власти Денег» розповіла що через «кіоски прокуратури та міліції» бюджет Києва не дораховується близько 100 млн грн.

«60% кіосків по Києву, які стоять без “пайової участі”, – це кіоски прокуратури та міліції, вони ніяких внесків на пайову участь не платили і не платять. Ми з колегами-підприємцями порахували, що якби вони теж платили їх, то в бюджет міста замість 40 прийшло б близько 140 мільйонів гривень», – вважає Картозія.

«Інші 40% – це кіоски людей, яким доводиться по-різному домовлятися з “кришами”, в тому числі з районними чиновниками. Якщо ви домовляєтеся з районними чиновниками про “кришу”, це коштує значно дешевше, ніж отримати від КМДА документ про сплату внесків на пайову участь, який, за поняттями рішень Київради, є офіційним дозвільним документом на установку кіоску або павільйону. У такому випадку ви платите за один дозвільний документ 25-30 тисяч гривень на рік, якщо площа вашої торгової точки 20 метрів і розташована вона в гарному місці. А якщо ви хочете купити “липовий” документ із справжніми підписами чиновників КМДА, то платите близько 50% від цієї суми», – розповіла підприємець.

За даними «ВД», умовно «кришування» кіосків можна визначити наступним чином. Невеликі ларьки відносяться до сфери впливу міліції, а великі і засклені кіоски – прокуратури.

Прокуратура серед підприємців вважається більш надійною «кришею». У них і розцінки дорожчі – близько $3 тис. на місяць. У міліціонерів дешевше, але без гарантій – їх ларьки частіше зносять. Міліція популярна серед тих, хто не розраховує на тривалу діяльність, а лише на можливість швидко «зібрати прибуток з асфальту». Як мінімум 10% столичних кіосків відносять до сфери впливу чиновників місцевого самоврядування.

Куратором цієї сфери у Київській міськдержадміністрації є Анатолій Голубченко.