За останні дні ми стали свідками просто епічних проривів української владної юридичної думки.

Ще не охолодилися мізки більш-менш освічених юристів, що закипіли від «законів 16 січня», як «будьте-нате»  - Закон «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань»

Сутінковий геній ініціатора законопроекту Мірошниченка Ю.Р.  творчо розвинув концепцію ручного управління, що до цього часу широко застосовувалася в економіці і фінансах, поширивши цей універсальний інструмент і на законодавство.

Проголосований вчора закон має вводитися в дію у ручному режимі Генеральним прокурором шляхом публікації повідомлення на веб-сайті. Звичайно, закон може бути введено в дію і просто системним адміністратором прокурорського сайту, але такі дрібниці явно не цікавили автора законопроекту.

Цікавило автора законопроекту надання можливості Генеральному прокурору крутити законом як представник відомої нації сонцем.

Закон, передбачає умови для протестувальників і строк їх виконання. А от  обов'язку Генерального прокурора опублікувати повідомлення закон  не містить. Закон також не вказує,  у який строк має бути опубліковане повідомлення після виконання протестувальниками умов.

Ручний режим.