Якщо до кінця доби 17 лютого на сайті Генеральної прокуратури України не з'явиться повідомлення про те, що протестанти виконали вимоги закону про заручників, то закон про заручників так і не буде введений в дію. Тобто, буде закрито майданівцям можливість звільнення від кримінальної та адміністративної відповідальності саме за цим законом. Це означає, що кримінальні справи, які вже порушено, слід “правоохоронці” розслідуватимуть далі та передаватимуть їх до суду. Також вони можуть порушувати нові кримінальні справи та притягувати до кримінальної відповідальності все більше й більше учасників протесту. Промовці від МВС днями заявили, що є близько трьох сотень кримінальних справ щодо майданівців. Зрозуміло, що не по всіх тих кримінальних справах вже вручено повідомлення про підозру, отож можна прогнозувати, що кількість осіб, яких буде притягнено до кримінальної відповідальності різко зростатиме.

З-поміж найтяжчих статей, за якими могло б настати звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до закону про заручників - стаття 294 ККУ про масові заворушення. Покарання за організацію масових заворушення може бути від 5 до 10 років, а якщо в ході заворушень загинули люди або є інші тяжкі наслідки — від 8 до 15 років.

З урахуванням стану нашої судової системи можна передбачити, що доводити в судовому процесі саме організацію масових заворушень прокурорам не буде складно, адже судді навряд чи будуть ставитися неупереджено.

Важливо відзначити наступні дві обставини. По-перше, закон про заручників від 29 січня 2014 не передбачає звільнення за всіма статтями кримінального кодексу, які при бажанні можна інкримінувати учасникам протесту. Закон не покриває цілу низку статей, котрі з натяжкою чи без можна застосувати проти майданівців. Наведу приклади: ст. 174 (примушування до страйку), ст.195 (погроза знищення майна), ст. 196 (необережне знищення майна), ст. 253 (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами), ст. 258 (терористичний акт), 258-2 (публічні заклики до вчинення терористичного акту), ст. 356 (самоправство) та й ще є інші статті, які при бажанні навіть в разі застосування закону про заручників дозволять “законно” покарати майданівців.

По-друге, слід зазначити, що не введення в дію закону про заручників не заважає парламенту прийняти інший закон, який декриміналізує дії потестувальників, тобто звільнить майданівців від відповідальності за ті дії, до яких вони змушені часом вдаватися під час теперішнього протесту.

Поява у парламенті Президента Януковича перед голосуванням за закон про заручників свідчить, що саме він хотів бачити закон про звільнення від відповідальності в тому вигляді, в якому його було ухвалено — з заручниками та правом Президента через генпрокурора особисто вирішувати застосувати цей закон чи ні. Після відставки Януковича напевно інакше парламент буде ставитися до потреби звільнити від кримінальної та адміністративної відповідальності учасників протестного руху 2013-2014.