День Независимости-2012 превратился в очень депрессивный праздник
День Незалежності в Україні - дуже депресивне свято.
Громадяни обирають собі по собору і кучкуються там зі своїми прапорами і гаслами на мітинг-концертах. Ті, що у вишиванках і шортах - кричать про політв*язнів і про імпічмент Януковичу. Ті, що у шортах і лаптях - слухают на «русском язикє» історії про покращення під українську попсу.
Половині всіх людей разом узятих - байдуже до всього. У них кам*яні обличчя і жодної емоції. Вони відмічають черговий «день незалежності» із таким же виглядом, з яким ріжуть кубиками моркву на кухні, чи відривають туалетний папір.
Двом найкрасивішим соборам Києва і всьому історичному центру Києва соромно за таких сучасників. Наш черговий День незалежності перетворюється у демонстрацію державного безсилля і залежності кожного окремо від когось.Я думаю, ідеальний день незалежності має виглядати так:
друзі, сусіди, колеги, українці збираються у центрі міста. Ми щирі і щасливі, п*ємо шампанське за щось хороше. За вступ в ЄС. За те, що одна подруга не пише вам раз на півріччя у соцмережі короткі месиджі, а сидить поруч. А двоє інших ваших друзів не збирають скляні пляшки у сісідньому мікрорайоні. І головне - нам не треба імітувати любов до рідної країни, ми її любим за те, що вона є.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
