Рорзповідь про те, що сталось вранці 20.02.14. Буду писати на свій лад, не дуже розуміла про що мені говорили афганці, мається на увазі деякі терміни.

Мій брат:

Вся атака припадала на 6:00 ранку. Палили шини. Був дуже сильний дим і все коптіло. Ще гірше, ніж на Грушевського. Не видно було нічого взагалі. Я побіг з хлопцями підкидати шини, щоб сліпити беркутню та ВВ-ків, аж раптом побачив, що ПС з тієї сторони вилазить по горбу до Жовтневого палацу...спочатку присів, щоб подивитись чи дійсно вони, бо ж в тому димі нічого не було видно і тут зрозумів, що вони заходять на палац, щоб атакувати беркут. Я повернувся назад і почав кричати, щоб бігти в атаку, бо розумів, що хлопців з ПС просто знесуть на фіг там. Переліз через барикади, схватив щит, який валявся по серед полю бою і прокричав, щзо треба йти в атаку, щоб дотиснути ВВ-ків та беркут, бо хлопцям зверху буде каюк, якщо ми не допоможемо.

Брат побіг в атаку і за ним побігла натовп. Вони відбивались, хлопці на горбу теж на них тиснули. Багато жертв, брат каже, що навіть більше, ніж про це пишуть. Багато полягло там на горбу з ПС, і багато на передовій біля барикади першої на Інституцьку. Про це всі кажуть, не тільки мій брат. Рахують, що за ранок вбитих близько 100 чоловік.

Афганці, з якими ми вчора сиділи біля бочки і спілкувались.

Нам було важче, бо ВВ-ки дуже хитро діяли. Вони ставали один за одним, тобто робили вигляд за щитом одна людина. Щитами робили броню, коли в диму ти не помічаєш, що там замість одного ВВ-ка, двоє. Відкриваються щити і вибігає беркут з калашом і по всіх.

По суті ВВ-ки творили ніби коридор, в той час як беркут стріляв, потім так само назад ховались за щитами і перед тим, як сховатись кидали гранати. Це було спочатку незрозуміло яким чином вони діяли, лише потім зрозуміли, що то ВВ-ки тактичний хід продумали. Дивишся ніби один, а насправді їх двоє один за одним сховані, а ще далі беркут з автоматом.

Дим. Зброя. Втомлені хлопці. ВВ-ки та беркут зі зброєю бойовою, гранатами. Це було пекло в центрі країни.

Ось таке розповідають хлопці з передової, а ще кажуть, що не дивились на вбитих, щоб не падати духом і відтіснити беркут та ВВ-ків з Майдану.

Їм це вдалось, але великим жертвами. Десь є відео, як воно було, бо журік (як йому було не страшно?) бігав за моїм братом і все знімав. Якщо хтось знайде, то киньте мені посилання.

Ось такі милі діточки з ВВ...вбивали людей безбройних.

А ми вчора їх відпустили, навтіь не обміняли на заручників. В той час в Лукянівському СІЗО засудили 19 наших хлопців. Дали 2 місяці. Це тільки одне СІЗО. Зниклих безвісти - до 50 чоловік. Це тільки ті, рідні чи знайомі яких відгукнулись. 1 000 поранених, вбитих 77 чоловік (з 19.02-20.02). А ми все вибачаємо, і відпускаємо ВВ-ків, як то було вчора. А треба було їх взяти в заручники і обміняти на наших.

Сподобалось вчора,як якась жіночка кричала,що треба відпускатиі підходить закопчений і втомлений до неї чоловік (з передової однозначно) і каже - а ваш син на передовій? Він вбитий? ВИ були в тому пеклі? Вона заткнулась і більше нічого не кричала.

Ось такі історія про діток ВВ-ків.