Вельмишановна українська громадо!

Зараз переважну більшість українців переповнює ейфорія. Але є й дуже багато таких, у кого на душі тривожно. Хтось вважає себе вже переможцем, інші - переможеними. Хоча є й такі, хто ще буде за щось якимось чином боротись. За що і як? Поки не зрозуміло.

У цьому зв"язку, пропоную звернути увагу на декілька нижчевикладених тез.

1) Нам всім слід чітко усвідомлювати, що жодна перемога не обходиться без поразки для когось. Часто густо навіть для найближчих для нас людей – друзів, родичів, колег тощо. Тому революційно-військову риторику варто якомога швидше вичистити зі свого обіходу.

2) Багато рішень, які сьогодні ухвалюються на різних рівнях (парламент, міські ради, міністерства тощо), носять політико-правовий характер. Головне завдання для всіх нас - повернутися в конституційне русло, підготувати вибори, в тому числі привести виборче законодавство у відповідність до кращих світових норм і стандартів, з урахуванням напрацювань та висновків Венеціанської комісії.

3) Найважливіше - вибори. Не лише президентські, а й місцеві та парламентські. Скільки би не виходило депутатів з фракції партії регіонів, все одно вони залишаються причетними до тієї вакханалії, до якої привела ця партія на чолі з Януковичем країну. У ПРЕДСТАВНИЦЬКІ органи державної влади мають прийти якісно нові політичні сили і нові регіональні лідери з незаплямованою репутацією. Це означає, що жодних так званих «прохідних» бар’єрів в Україні більше не повинно бути. Стара «колода» політичних карт має бути змінена.

4) Всі мають нарешті зрозуміти, що кожен голос громадянина щось значить. Право кожного його мати, але й відповідально за когось віддати. Жодних гречок, подачок, подарунків тощо. Все це має суворо каратись за законом і бути аморальним в очах громади.

5) Злочинці мають бути покарані. Наскільки це можливо, українськими судами. Хоча й створення спеціального міжнародного трибуналу теж не треба виключати. Втікачів має розшукати ІНТЕРПОЛ. Смерті в мирний час на вулицях від куль тих, хто має захищати людей, не мають повторитися. НІКОЛИ! Всі мають знати, що покарання за злочини не минуче.

6) Окрема тема - системні реформи. У жодному випадку не можна допустити методологічну помилку всіх попередніх урядів - реформи мають відбуватися відповідно до європейських норм і стандартів. Це означає, що управління європейською інтеграцією та здійснення реформ має відбуватися з одного інституційного ЦЕНТРУ (Міжвідомчий Комітет на чолі з першим віце-прем’єром з євроінтеграції, міністерство євроінтеграції). Так було у всіх країнах, які вступили нещодавно до ЄС. Так має бути й в Україні!

7) Люди вийшли на майдан за Угоду про асоціацію. Не варто цього забувати. Перший підпис нового Президента, після інавгурації, має бути поставлений саме під її тестом. То символ. Не можна цього забувати.

І на останок. Український народ – це вікова толерантна і хоробра нація. Зараз, дотиснувши звіра, всім нам треба буде заспокоїтися і практично з нуля побудувати європейську країну. Жодного мародерства, помсти, політиканства тощо. Берімося за рутинну роботу. Кожен на своєму місці, там, де він найбільш ефективний.

Слава Україні!!!