Заборонити діяльність компартії, а також комуністичну та радянську символіку як символи тоталітаризму та людиноненависництва можна досить просто. Для цього потрібні політична воля та гарна команда юристів. Фракція КПУ в парламенті може лишатися під назвою «Фракція Петра Симоненка» рівно до наступних парламентських виборів - комуністів після цього просто не буде. Звісно, хтось лишиться - але в тому статусі, в якому перебуває нацизм у Німеччині: боїться сам себе.

Проте із ліквідацією «Беркута» й забороною Партії регіонів можуть виникнути серйозні проблеми.

Ні, формально все ОК. «Беркут» розформовано. Діяльність ПР заборонена. Але чи будуть покарані садисти - «беркута», котрі били та калічили людей, зашивали роти, гвалтували ножами, саджали на феєрверки тощо? Розігнати «Беркут», лишивши садистів без кари означає дуже скоро отримати цих же садистів. Але - в інших, ймовірно - недержавних структурах. І жоден в.о. міністра внутрішніх справ, навіть жоден міністр внутрішніх справ не дасть гарантії, що цей гвалтівник та вбивця більше ніде себе не проявить. 

Те ж саме - з політичними садистами, маю на увазі Партію регіонів. Що можна заборонити? Партійну назву? А слово «регіони» теж вилучити з обігу? Або - символіку. Взагалі кумедно: вона нічого не означає навіть для самих «регіоналів». Це вам не пам`ятник Леніну для комуністів та безпартійних совків, не червона зірка з однойменним прапором, не серп із молотом. Їхня символіка позбавлена креативу, а коли все це разом - не історія (на відміну від леніних та зірок, компактно зібраних у одному місці в вигляді експонатів музею), а звичайне сміття. Таким залишиться для нащадків. Промивати ж мозок «регіонали» не вміють, у них фігово з тим-таки креативом, ідеологією, просто освіченими людьми, спроможними видати на-гора щось не банальне. 

Це я до того, що заборона діяльності Партії регіонів матиме хіба моральне задоволення. Таке саме, яке хотів отримати герой фільму «В бій ідуть самі »старі", пролітаючи над руїнами рейхстагу. 

Як і хто зможе заборонити Олександра Єфремова, Михайла Чечетова, Олену Бондаренко, Вадима Колісниченка, Олега Царьова, Володимира Олійника, Миколу Азарова чи того «регіонала», який ударив кулаком у живіт Лесю Оробець? Вони як були політичними садистами, так ними й лишаться. Створять нову політичну силу. Назвуть її, наприклад, «Український Рух» та, не сумнівайтеся, зайдуть із нею в парламент. Що, потім, коли реваншисти захочуть чергового кривавого реваншу, забороняти тепер уже іншу партію, членами якої вони є?

Як на мене, ефективніше буде заборонити всім, хто входив до Партії регіонів починаючи від лютого 2010 року, незалежно від того, політик він, бізнесмен чи бюджетник, претендувати на будь-які посади в державі Україна. Не з обмеженням на кілька років, а назавжди. «Регіонали» повинні розділити участь не лише комуністів, чию діяльність заборонять, а й нацистів, котрі після падіння Третього рейху не мали права працювати в державних установах Німеччини. Таку відповідальність повинні понести всі 1 400 тисяч носіїв квитка Партії регіонів. В масштабах Україні не так багато.

Але громадською діяльністю та навіть бізнесом вони займатися можуть. Навіть мають конституційне право. Проблема ж буде в тому, що охороняти свій громадський рух чи свій бізнес вчорашні «регіонали» візьмуть насамперед вчорашніх «беркутів». Тобто, звичайний садизм нікуди не подінеться. Маніяка неможливо заборонити навіть у країні з високим рівнем демократії... Обмежити діяльність? Вихід. Але - через політичну волю.