Те, що у нас не залишилось правосуддя, а є лише комерційні структури «суди» - знає кожен. Рівень довіри українців до судової системи у 2013 року впав до абсолютного історичного мінімуму – лише 2% населення довіряє судам.

Разом з тим, коли судяться між собою дві приватних особи, ще є хоча б невеликий шанс на об’єктивність людей у мантіях та правосудність прийнятого рішення.

А от коли справа напряму зачіпає інтереси судів? Наприклад, Вищого господарського суду України?

Як показує життя, судді не намагаються встановити істину у справі та вирішити спір «Іменем України», натомість «іменем голови Вищого господарського суду» просто відбирають придбану земельну ділянку, щоб збудувати на ній черговий адміністративний корпус суду з окремим кабінетом для кожного судді не менше 18 квадратних метрів. Надзвичайно раціональне витрачання бюджетних коштів!

В листопаді 2012 року Київська міська рада передала в постійне користування Вищому господарському суду України земельну ділянку на перетині бульвару Дружби народів та вулиці Старонаводницької в Печерському районі міста Києва для будівництва адміністративних будівель суду з підземним паркінгом, площею 5,6 га. Дуже приваблива земельна ділянка, розташована в центрі Києва, зі зручним транспортним сполученням.

Щоправда, у 2007 році Київрада уже продала цю ж земельну ділянку для забудови приватній юридичній особі. За неї в бюджет міста Києва було сплачено 15 мільйонів доларів, а покупцем ділянки виявився іноземний інвестор.

Та чи мають значення для пана Татькова В. І., голови Вищого господарського суду України, такі незначні нюанси як встановлена Конституцією України непорушність права власності, міжнародний інвестиційний імідж України і дефіцит державного бюджету? Адже ж в його руках знаходяться усі господарські суди України.

Влітку 2012 року господарський суд м. Києва, а за ним і Київський апеляційний господарський суд за позовом прокуратури м. Києва визнає незаконними рішення Київради про продаж земельної ділянки приватній юридичній особі, недійсними усі договори купівлі-продажу цієї земельної ділянки та відсутність права власності у її кінцевого власника. Добросовісність кінцевого набувача земельної ділянки ТОВ «Ліберті-плаза», 100% статутного капіталу якого належать іноземній компанії, та надуманість більшості доводів прокуратури м. Києва не має для суддів ніякого значення.

Уже наступного дня після рішення Київського апеляційного господарського суду Вищий господарський суд України звертається до Київради з клопотанням про надання дозволу на відведення йому відібраної земельної ділянки. Під шаленим тиском пана Татькова В. І. та заступника голови КМДА пана Кучука М. І. депутати Київради приймають рішення про надання такого дозволу Вищому господарському суду України.

Громадський проект «Мій Київ» приводить цитату пана Кучука М. І. з цього приводу, яка яскраво ілюструє всю глибину цинізму і зневаги до права власності іншої особи: «Земельный участок под Зверинцом был в собственности частной компании. Город решил, что целесообразнее эту площадку, с хорошей транспортной доступностью, отдать под госнужды. Здесь можно построить один комплекс для нескольких судов.»

Касаційна скарга ТОВ «Ліберті-плаза» розглядалась Вищим господарським судом України уже після надання дозволу тому ж Вищому господарському суду України на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Чи варто говорити, що вона залишилась без задоволення?

Рішенням Київради від 01 листопада 2012 року земельна ділянка уже була передана Вищому господарському суду України у постійне користування.

Питання щодо компенсації попередньому власнику ціни земельної ділянки, сплаченої в бюджет міста, не розглядалось. Іноземний інвестор планує захищати свої права в міжнародних судових установах, в результаті чого Україну зобов’яжуть сплатити на користь інвестора справедливу компенсацію за порушення прав, яка буде вимірюватись мільйонами доларів.

Крім того, на будівництво так званого «палацу правосуддя» з Державного бюджету України заплановано виділити 1,1 млрд. гривень. Це при тому, що у Вищого господарського суду уже є нове дев’ятиповерхове приміщення на вулиці Копиленка в Печерському районі!

Чи доцільне таке виділення коштів? Може, краще все-таки профінансувати охорону здоров’я, соціальні виплати або ж армію, про яку сьогодні стільки говорять?

Відповідні звернення мною направлені компетентним органам. Побачимо, яка буде реакція нової влади…

Але уже сьогодні є тривожний дзвіночок – постанова про звільнення Голови Вищого господарського суду України Татькова В. І., яка виносилась на розгляд Верховної Ради 23 лютого 2014 року, прийнята не була. У пана Татькова В. І. виявилось багато захисників в парламенті, інтереси яких очевидно тісно пов’язані з його перебуванням на посаді.