Події в Криму претендують на звання ОБМАН ВІКУ. Цілеспрямованою брехнею створили атмосферу істеричного страху, на автоматах внесли у владу прем’єра-Гобліна, тричі змінювали дату референдуму, тому що правда з часом відкриється, викрадали представників світу і Європи, закрили можливості сказати й показати правду, не дають нікому не тільки приїхати, а й прилетіти… Невже комусь незрозуміло, що це банда грабує дворище, поки господарі не повернулись? Ніби похапцем виганяють овець, щоб продати іншому господарю! Дуже, дуже поспішають! Дуже ретельно «на шухері стоять»!

Та що це сталося з кримчанами? Чи то їх дійсно загіпнотизовано? Я ще зрозуміти могла б незалежний Крим, але Крим у Росії – це трагедія для кримчан. Справа не тільки в трьох пуповинах, через які Крим живиться, отримуючи від матері-України воду, світло, тепло. Пуповини з часом так чи так можна перерізати. Йдеться про сам стиль життя! Кримчани рвуться під руку Москви з думкою: «Хуже не будет!» А буде гірше, і набагато. Хоч би вони серіали російські дивились! То офіцер-учасник бойових дій не отримує зарплати півроку, а потім, при видачі, начфін відверто вимагає віддати йому третю частину. То селянам, котрі не хочуть віддавати свої землі під тамішнє Межигір’я, погрожують, що напишуть, ніби тут знайшли нафту, і все село переселять звідси к лихій годині (у Росії закон такий, виявляється, є). То відверто фальсифікують справу проти борця за правду. То чую, що страх як метод виховання, виявляється, офіційно визнаний російською педагогікою!

Невже кримчани готові так жити?! Невже вони радітимуть, коли цілими селищами їх почнуть переселяти з берегів моря в глибинні райони Криму? Невже так радісно їм буде замість викорінення хабарництва мати в Криму в рази збільшені побори? Невже раді будуть, коли їх дітей у школах почнуть залякувати замість учити? Невже заміна одних бандитів на інших, жорстокіших, – це все, чого їм хотілося? Вони просто не уявляють, як зміниться атмосфера в їх спільному домі! Вони не розуміють, що російська влада в себе в Росії досі намертво придушувала щонайменший протест, а в Криму, як на території окупованій, міри «заспокоєння» будуть просто драконівські. Вони не уявляють навіть елементарного: це зараз вони вважають себе росіянами і борються, по суті, за право й далі зневажати українців – а завтра прийдуть істині росіяни й називатимуть «хохлами» усіх без розбору! Адже саме так ставились у Москві до багатьох відомих артистів з України.

Кримчан загіпнотизовано. Ті кілька тисяч істеричних пенсіонерок, хто так рветься в Росію, насправді надіються повернутися в часі на чверть століття назад, коли був Радянський Союз, коли їм торочили щомить, що живуть вони в найкращій країні світу, коли вони були молоді і їх хлопці любили, врешті! Але Радянський Союз умер, і не повернеться вже ніколи, бо ніколи ніхто не віддасть народові свої фабрики й заводи, свої капітали, і Путін, найбагатший президент світу, свого не віддасть! От чуже він підгребе охоче. Себто Крим.

Але діє якась містика самообману, так що кримчани не чують навіть того, що їм відверто кажуть уже зараз! Рада Федерацій прямо сказала, що Крим приймуть у склад Росії як звичайний округ. Себто: ніякого парламенту Криму, ніякого уряду Криму, Путін пришле якогось губернатора, і кримчани ні переобрати його не зможуть, ні протестувати проти його дій не зможуть. Із способів вплинути у них зостанеться тільки молитва, щоб Путін прислав їм кращого губернатора. Невже цього вони добиваються так рішуче?! Путін відверто сказав, для чого йому населення: щоб поставити живим щитом перед своїми солдатами: «И пусть попробуют стрелять в женщин и детей; а мы будем сзади». Невже кримчани наполегливо добиваються саме права вмерти за те, щоб при завоюванні України убивали їх, а не путінських солдатів?!

Я боюсь і уявити майбутнє татар під владою Росії. Якщо їм ще до приєднання грізно натякають на союзництво з націоналістами… Такі татарські дітки, розумні й красиві,  вчаться в Києві!

Кілька тисяч пенсіонерів надіються повернутися в минуле, що неможливо в принципі; кількасот бандитів надіються отримати владу в Криму, але будуть обдурені; а решта, в кого є діти, є плани на майбутнє? Їх діти вже років через десять могли б жити в європейській країні з європейським рівнем життя і правами людини, а замість того добровільно пхають своїх дітей і внуків у «тюрму народів», як назвав Росію російський же діяч.

Усе це люди можуть зрозуміти й самі, і вони зрозуміли б, якби їм дали час подумати. От тому й спішать! Але кожен голосуючий мусить зараз же зрозуміти основне: НАЗАД ДОРОГИ НЕ БУДЕ.