MENU

Які періоди має охоплювати люстрація?

462 0

Які періоди має охоплювати люстрація? Раніше якось зосередилися всі на періоді московсько-комуністичної окупації по 90-ті, і періоді кримінальної хунти 2010-2014рр. А оце на днях, говорив з нашим адвокатом Євгеном Ніколенком, що досі веде в Європейському Суді справи по «подіях 9 березня 2001р», і зараз займається законопроектом про можливу нашу реабілітацію. Проте, виявляється, все не так просто. Адже всі можливості реабілітуватись в національних судах - ми вже використали, а коли буде рішення в European Court of Human Rights - не відомо, хоч справа там валяється ще з 2004 року... 


В резолюції ПАРЄ (№ 1346, 5:3) за жовтень 2003р., зазначено: «накладенням непропорційних покарань на осіб, які брали участь у політичній демонстрації 9 березня 2001 року і які дотепер утримуються у в'язниці, а тому можуть вважатись політичними в'язнями в Україні».  Та це, на даний час, єдиний офіційний документ, який визнає нас політв'язнями, але який не має жодних юридичних наслідків для нашої реабілітації. 

Для того, щоб визнати нас політв'язнями, треба визнати, що були політичні репресії. А якщо визнати, що були політичні репресії - то треба визнати, що був злочинний режим, який вдався до масових порушень прав громадян. 

Тому, може, треба було почати з того, що визнати злочинним режимом - період часів узурпації влади в Україні Кучмою? Але для цього, треба створити якусь громадську комісію, надати їй достатніх повноважень з доступом до інформації МВС, СБУ і ГПУ, яка має розглянути масові репресії того періоду, і в судовому порядку визнати їх як діяльність злочинного режиму в 1994-2003рр. Тоді не буде проблем з реабілітацією всіх осіб яких було репресовано і знищено в кучмівський період за громадсько-політичну активність. За одне, можна буде визначити міру впливу на масові порушення прав громадян, багатьма кучмівськими чиновниками, і застосувати це для люстрації. Більше того, якщо визнати кучмівський і януковицький режими як злочинні, чи репресивні, то можна буде відбілювати певних екс-VIP-ВЛКСМ і КПРС в Україні, які на початку 90-х перейшли в демократичний табір, і з того часу не переходили в сателіти того режиму такі як СДПУ(о), КПУ, НДП, Аграрна Партія, Народна Партія (Литвина), ПР та інші. І навпаки, всі хто у визначенні періоди масових політичних репресій належали до тих сателітів, повинні бути люстровані, не залежно від попередніх і майбутніх заслуг. 

Але це йдеться про реальну кропітку роботу, до якої навряд чи готовий журналіст і популіст Єгор Соболєв, якому зручніше носитися з поіменними списками на «пораженіє» в правах, або займатися переатестацією суддів і працівників МВС, що не має жодного стосунку до люстрації, ніж зайнятися підготовкою справжнього люстраційного законодавства, на зразок Європейських, де були б чітко визначенні як всі гілки і вертикалі влади які потребують люстрації, так і періоди з критеріями по яких має проходити люстрація.

Тому на даному етапі, міняється лише верхівка айсберга, яка швидко приживляється до десятиліттями зцементованого фундаменту репресивно-корупційного механізму. І краю цьому не буде, поки суспільство не пройде трансформацію через люстрацію. Антикорупційна боротьба, в даному випадку, буде лише боротьбою з наслідками, а люстрація може вичистити причини. Але це має бути саме люстрація, а не «поражєніє» в правах поіменно окремих осіб, переатестація, чи перевірка на корупційність, та інша профанація, яку пропонує на сьогодні Єгор Соболєв.

До речі, проголосований в першому читанні «Про реабілітацію осіб, які були незаконно засуджені» (4389 від 11.03.2014), включає в себе період лише «з березня 2010 року по лютий 2014». Тобто політв'язні «справи 9 березня 2001 року» в нього не потрапляють. А якби навіть потрапляли «засудженні», то туди не потрапляє ще не засуджений Андрій Шкіль, який саме від переслідувань по цій справі, змушений досі переховуватись у Франції (я навіть пропонував призначити його там послом, щоб не сидів без діла і приносив користь Україні, яка не хоче йому пробачити те, за що сотні і тисячі визнали героями сьогодні!). 


Та й якщо внесуть політв'язнів «справи 9 березня 2001р» на реабілітацію по цьому закону, то перевіряти політичність справи має спочатку «комісія» 0 15 осіб, 8 з яких (тобто більшість!) буде складатись з суддів, які самі, можливо, причетні до політичних репресій, адже їх ніхто не люстрував. Потреба цієї комісії, взагалі сумнівна, позаяк вона є лиш «фільтром», перед «Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ», який власне й прийматиме остаточний вирок. Тобто, знову ж таки, нас мають реабілітувати представники тієї ж злочинної системи яка нас піддавала репресіям! Хіба не маразм?! І головне, якщо «Комісії з питань реабілітації» делегуються лише повноваження «фільтру», а не остаточного рішення про реабілітацію - то навіщо в ній аж 8 суддів?! Навпаки, в ній не повинно бути жодного судді, чи екс-судді, а також тих, хто працював в зазначений період репресій прокурорами, слідчими, тощо. І якщо без суддів в тій комісії геть ніяк не складеться робота - то чого не обмежитися всього 5 суддями, з 15 членів її складу?! Все одно вирок виноситиме Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який складатиметься з тих же суддів, які нас піддавали репресіям, бо люстації не має, і найближчим часом не передбачається.

Микола ЛЯХОВИЧ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини