Нам намагаються останнім часом довести, що ми змінились після Майдану, що стали кращими, що тепер ми не такі як були...

Я часто перебираю в пам'яті події Історії України і можу твердо сказати - ми були завжди іншими!

Просто останні 100 років ці с*ки намагались всіляко нам задурити голови.

Ви згадайте Шевченка, Франка, Лесю Українку, Грушевського, того ж Джемілієва... ми завжди були попереду... ці довбані царі знали, що ця свобода дійде і їхніх рабів, тому стримували нас будь-яким способом.

Уявіть якою ми були б зараз державою, якби сучара Катерина ІІ не знищила козацтво, якби Микола не захоплював Крим, якби Ленінська с*ка не знищувала нашу еліту, якби не було голодоморів, якби Сталін не висилав найкращих до Сибіру чи не розстрілював би наших патріотів...

Чи потрібно нам миритись з москалями? Звісно не потрібно!

Особисто я не бачу необхідності прогибатись і миритись з ними для чогось.

Хочуть мати нормальні бізнес-стосунки? - Хай йдуть назустріч.

Не хочуть? - значить ПНХ!

Миритись треба з родичами, а з сусідами достатньо жити просто в форматі не плювати їм на паркан.

Ось Кримські татари, можна сказати нам родичі - ми живемо з ними на одній териорії (різні народи, але в одній сім'ї, яка називається Україна), так само можна сказати про лемків, чи тих же западенців (хай не ображаються), але на Західній Україні культура дещо інша від Центральної України. Але ми всі рідні тут в Україні, ми живемо сотні років тут, наша кров вже однакова.

Ось в середині держави ми маємо жити мирно і любити однин-одного...

А різне падло, яке за нашим парканом лається і з жиру біситься не варте нашої уваги! 

Alexander Sandrik