МЗС РФ висловило нерозуміння, як можна обирати Президента, якщо один вже існує. Росіяни мають на увазі того суб'єкта, що існує в Ростові.

Думаю, Росія багато чого не розуміє в Україні. Навіть дивно: така потужна агітаційна машина, агенти впливу, аналітичні центри, телеканали, на чолі з флагманом – "Росія-24", і все одно не розуміють базових, елементарних речей.

Тут треба дивитись в корінь: те, що відбувається у нас, важко зрозуміти громадянам величезної країни, в якій на 142 мільйони населення існує лише одна людина, яка має право бути Президентом. Точніше, їх дві: другий виходить на заміну, коли доводиться "елегантно" обійти норму конституції, що забороняє балотуватись на третій термін.

Цікаво, це в Росії, чи в Україні придумали анекдот, у якому Мєдведєв з календариком у руках напружено згадує, хто з них зараз Президент Російської Федерації – він, чи ВВП? Нічого дивного у цьому немає.

Якщо вже Кремль взяв курс на реставрацію СРСР, то копіювати потрібно все, в тому числі і незмінність вождів, які керують країною пожиттєво.

Пам'ятаю, як у десятому класі, мій однокласник увірвався в аудиторію з криком: "А Леня то коньки откинул!". Так ми дізнались про те, що верховні правителі теж закінчують свій земний шлях, ніби прості смертні. Що для багатьох людей стало несподіванкою.

Тоді для нас це був перший досвід зміни влади. Шкода, що у відновленні Радянського Союзу, Володимир Путін зайшов так далеко.

Помилка Леоніда Брежнєва, який підтримав "яструбів" з Політбюро, дорого коштувала народам величезної імперії. В тому числі, українцям, які втратили десятки тисяч людей в Афганістані. Окупація Криму, бойові дії на сході Україні, інспіровані і підтримувані Росією – ніби відрижка з радянського минулого.

В Росії цього, теж, нажаль, не розуміють. І в день виборів українського Президента відпрацьовують авіа-удар по наземних цілях безпосередньо на наших кордонах. Підкреслю: на наших прозорих кордонах, які, здебільшого, існують лише на політичних картах.

Це – ніби сигнал майбутньому Президентові України про засади його зовнішньої політики: кордони України мають стати реальними. А системи протиповітряної оборони повинні гарантувати безпеку держави. Інакше будь-які реформи не матимуть сенсу. А цього вже не зрозуміють громадяни України. І, щоб було менше непорозумінь, час іти голосувати.