Вибори 2014 року безумовно побили всі рекорди. І зовсім не тому, що на виборчих дільницях можна було спостерігати кілометрові черги охочих віддати свій голос, але й тому, що кожен, хто там стояв, йшов не просто голосувати, а обирати майбутнє Украіни. Чи не вперше молоді люди, котрі нещодавно отримали право голосувати, так відповідально поставилися до виборчого процесу. Але повернемося трохи назад...

За день до виборів на мить здалося, що Київ став порожнім. Зникли білборди, листівки, газетні аркуші, намети кандидатів у президенти, мери, до Київради. Вся ця передвиборча кампанія радше нагадувала Бразильський карнавал, чи затяжний ярмарок, на якому кожен кандидат намагався довести народу, що він змінить майбутнє країни на краще. Всіх, кого хоч трохи цікавила ціна такого масового "дійства", заінтригувало таке питання: звідки ж все-таки у кандидатів, які борються з корупцією і розповідають, що користуються громадським транспортом, з'явилася така чимала сума на висування своєї кандидатури? Деякі кандидати відкрито заявляли хто, де і коли фінансує їх кампанію.

Кандидат у президенти України Ольга Богомолець на своєму офіційному сайті опублікувала публічне звернення до громадян країни, аби запевнити, що фінансування її передвиборчої кампанії прозоре. Так пані Богомолець наголошує на тому, що всі кошти були зібрані громадянами України та волонтерами, без участі жодного олігарха. "Єдиний мій спонсор – народ України. Гроші на заставу були зібрані звичайними громадянами і волонтерами. "За мною не стоїть жодного олігарха, жодної політичної організації. Я відмовляюся від дуже коштовних методів передвиборної агітації: білбордів, рекламних роликів на телебаченні та радіо. Це – нераціональні витрати. Шалені кошти, які більшість кандидатів вже витратила і ще витратить на передвиборчу агітацію, доцільніше направити на соціальні потреби людей.". Більш детально звернення Богомолець можна прочитати на її офіційній сторінці.

На офіційному сайті ще одного кандидата у президенти Анатолія Гриценка подано більш точні дані. Тут, зокрема, наведено прізвища та імена всіх тих, хто вносив гроші до кампанії пана Гриценка, але конкретна сума не наведена. Відомо лише що було витрачено трохи більше 8 млн гривень.

Що стосується Юлії Тимошенко, то згідно поданим матеріалам у звіті, сьогодні її фонд налічує трохи більше 40 мільйонів гривень. Очевидно, що передвиборча агітація коштувала леді Ю не мало, адже окрім звичних газетних аркушів, реклами на телебаченні, листівок, Тимошенко цього року здивувала велику кількість громадян, зокрема похилого віку, іменними листами, які українці отримали на свої поштові скриньки. Спонсорами виступили колеги Юлії Тимошенко з ВО "Батьківщина".

"Найдорожчим" кандидатом у президенти цього року став Петро Олексійович Порошенко. За офіційними даними, новообраний президент витратив на передвиборчу агітацію близько 88 млн.гривень, всі кошти надав виключно пан Порошенко, без сторонньої допомоги.

Що стосується "найбрутальнішого" та гострого на язик кандидата у президенти Олега Ляшка, то у його штабі не надають інформацію щодо використання коштів на агітацію. Якщо ж провести власне розслідування, то сьогодні середня ціна розміщення реклами чи заклику на білборді коштує в середньому 2000 гривень. Найбільше пана Ляшка на білборді спостерігаємо у Києві та Рівному. Представник Радикальної партії також мав безліч наметів у Києві, де розповсюджувалася його програма, календар з зображенням кандидата у президенти та інформація про його сопартійців. Реклами на телебаченні із закликом обирати Ляшка не спостерігалося.

Загалом, кожен кандидат особисто прокоментував фінансове питання передвиборчої агітації. Деякі, звісно, відмовилися називати хто та коли дав гроші, але загалом маємо такі дані: новообраний президент України Петро Порошенко витратив на агітацію найбільше - 88 млн гривень. Що стосується передвиборчого турне регіонами України, то тут безумовним лідером є Олег Ляшко, котрий за офіційними даними відвідав 9 регіонів. Серед порушень правил передвиборчої агітації, то тут безумовним лідером є пан Ляшко, білборди з зображенням котрого несли занадто радикальні гасла, на кшталт "Смерть окупантам!".