Олег Царьов обурюється – каже, що його переслідують за переконання. Свого часу те ж саме заявляв його нині благополучно забутий товариш Вадим Колесніченко: "Убеждения и взгляды – это святое! Этого я никому не отдам! За это умереть можно!" Про цькування й політичне переслідування заявляють на весь світ українські комуністи. Те ж саме озвучують, коли вустами Ганни Герман, коли – так, записні "регіонали". Громадянин Янукович у Ростові розкрив секрет: вороги хотіли "люстрировать его внука". 

І хором про нетерпимість влади та колег до вільного висловлення "інших поглядів" скандують працівники газети "Вести" – від головного редактора пана Гужви до особисто знайомих мені журналістів "Вестей", котрі щиро, без лапок та іронії, переконані: те, що вони роблять у "Вестях" та для "Вестей", – це лише інакша позиція. Та представлення інтересів тих, хто думає інакше, ніж Майдан – при всій його, Майдану, різнорідності та представництві практично всіх індивідуальностей. Їх – нас – об’єднало бажання жити в іншій країні. Але Царьов, Колесніченко, Герман, Медведчук, Янукович, Путін та "Вести" такого бажання не поділяють. 

Між іншим, непогане порівняння. Всякий, хто обурюється нібито шельмуванням такого явища, як "Вести", схожий на Володимира Путіна манерою поведінки. Та підходом до суті питання. І Путін, і підпорядкована йому Російська Федерація, і донбаські сепаратисти, і "Вести" протягом короткого часу опинилися в кільці ворогів. Зайняли кругову оборону. Воюють проти всіх. Усі йдуть не в ногу. Ніхто не хоче їх чути і сочиться ненавистю до інакшості. 

Ну просто секс- або інші меншини, що вимагають права на самовизначення там, де цього права їх ніхто жодним чином не позбавляє! 

І тут робимо стрибок туди, куди контент "Вестей" стратегічно націлений відрядити тих українців, хто ще не визначився з цивілізаційною орієнтацією. Тобто – назад. 10 серпня 1992 року. Вже кілька місяців триває процес десятиріччя, як не століття – судять Андрія Романовича Чикатила. До того компетентна судово-медична експертиза видала остаточний висновок: Чикатило – не психопат, не хворий. Є певні розлади, є задавнені хвороби, зокрема сексуального характеру (нагадаю: один із найвідоміших маніяків світу мав, скажімо делікатно, проблеми з потенцією), але він цілком осудний. Він просто... такий. Ну такий, що зробиш! І ось, 10 серпня Андрій Чикатило раптом згадує про своє українське коріння, починає співати: "Хай живе вільна Україна!", – співати "Розпрягайте, хлопці, коней" – це після того, як раніше виконав "Інтернаціонал". А потім заявляє: його судять за те, що українець. І має свої переконання. Мовляв, Україна вже рік як незалежна. І з ним зводять рахунки.

З Чикатилом, на його думку, зводили рахунки. З Януковичем зводять рахунки. З Царьовим зводять рахунки. З Путіним зводять рахунки. З "Вестями" зводять рахунки. А вони не маніяки. Вони просто... ну, такі, розумієте. Якби Геббельс дожив до Нюренберга, він точно поводив би себе так, як Чикатило – тільки викладав би свої погляди на штиб Німеччини. І наполягав би на тому, що його думка має право на існування, озвучення, навіть втілення.

У серіалі "Ходячі мерці" частина персонажів-людей теж щиро переконана: зомбі – це теж люди, тільки інакші. Хворі. Їх можна вилікувати, якщо гратися та говорити лагідно. Окремі індивідууми, серед яких є мила дівчинка, навіть готові "навернутися". Дозволити покусати себе (в наших реаліях – прочитати "Вести" та передати іншому), аби на власному прикладі довести: не все так страшно. Просто вони будуть такими ж людьми. Але – інакшими, з іншими поглядами. 

Аналогію не пояснюю. Думаю, вона зрозуміла. Але цим текстом долучаюся до думок, висловлених щодо "Вестей", та похідних від них колегами як у соціальних мережах, так і в пресі. Серед тих, хто вже висловився – шановані мною Микола Княжицький та Юрій Макаров. Вони не пропонують закрити "Вести". Потрібен альтернативний інформаційний продукт, котрий блокуватиме "Вести". Від себе додам: проти насильницького закриття "Вестей", це вам не арешт Царьова. Проте акуратно прошу всіх, хто має на проблему іншу думку, не вважати себе "борцями за волю, з усіх боків оточеними ворогом".