Цього тижня Київ отримає мера та міську раду (радує хоча би, що ненадовго), а Україна – нарешті вже повністю легітимного та законно обраного президента.

Щодо Порошенка та його президентства – немає навіть чого коментувати. У людини, окрім грошей, немає ані команди, ані планів і стратегій. Тільки бажання влади будь-якою ціною. І він її досягнув. Ціною життів Небесної Сотні.

Щодо Кличка та його мерства – після подій Майдану це виглядає навіть комічно. Зрозуміло, що ані Віталій, ані його команда нічого не зроблять для Києва, а продовжать «славні традиції» команди Льоні-Космоса, якого пробували критикувати три роки до цього.

Те, що така «молода команда» Черновецького тепер знову опинилася у Київраді – особистий ляпас усім нам і Кличку у першу чергу. А представництва «партії Ляшка», «Самопомочі» львівського мера Садового та невідомої й аморфної «Нове життя» - показник того, що люди втомилися від політики і голосують лише за назви, навіть не замислюючись.

Але балотування мера якогось прикарпатського міста у столичні градоначальники від однієї із фейкових партій, та ще і з маніпулюванням фанатського руху – це вершина цинізму і глупства. Добре, що цей кандидат посів «місце біля виходу». На загал, кияни дали добро на дерибан і голослів’я.

Мені сумно, що така сама ситуація зараз по всій країні – на хвилі втоми від новин та політики громадяни віддають важелі впливу прохіндєям типу Порошенка і Ляшка. З іншої сторони, дивним є галас навколо «Демократичного альянсу», який є всього лише однією із декількох десятків партій, але явно не топовою.

«Демократичний альянс» є дивним утворенням, яке нічого не робить, окрім заяв, розклеювання наліпок і скигління, що у них щось вкрали, недодали чи вічних претензій на якісь посади. Здається, Василь Гацько та його команда просто дуже хочуть дірватися до грошей за будь-яку ціну.

Насамкінець – про суть та головне. У Києві тиждень дощить. Переходи залиті водою, транспорт стоїть годинами, бо вода заважає їхати, гаряча вода вимикається на тижні без оголошень та погоджень, дороги не ремонтуються взагалі, адміністрація підвищує тарифи на все, не пояснюючи містянам нічого і не контролює свої витрати. Це я так, для першочергового плану дій нової влади.

Скажіть, дядьки у костюмах, окрім перевиборів Ради, коли підземний перехід на Дорогожичах перестане бути озером після дощів? Коли на вулицях Києва зникнуть калюжі (вони є ознакою дефективності дорожнього покриття)? Коли перестануть вимикати гарячу воду для «профілактики», після якої труби все одно рве щотижня? Коли перестануть тиритися наші гроші, врешті-решт?

Друзі, політика, дерибан посад і бабла – це добре, ми розуміємо все це. Вам треба віджати те, що віджали у вас, це ясно. Але згадуйте хоч іноді, що Євромайдан – то Революція Гідності. Гідності, яку ви у нас знову забираєте.