Припинення Росією поставок газу, чергова пропозиція президента про припинення вогню, перебіг АТО - все це привертає найбільшу увагу. Знову Росія нарощує військове угруповання на наших кордонах. Тим більше неконтрольованих. У те, що до кінця тижня їх буде взято під контроль, віриться важко. Досвід так званого блокування Слов'янська та інших міст у Донбасі показує, що ніякої повноцінної облоги немає. Блокпости тільки на магістралях, а польові дороги вільні для пересувань терористів, отримання ними підкріплень і боєприпасів. Так очікуване засідання РНБО нагадує гору, яка народила мишу. Про структурні зміни у керівництві АТО, про кадрові призначення поки влада не дуже розповідає. Цікаво, як довго це триватиме.

Росія намагається використовувати газ з метою ще більшого тиску на Україну. З цієї очевидної істини випливає висновок, що слід шукати інші можливості для адекватної відповіді. Давно пора переходити в наступ на інших ділянках фронту. Відповідати асиметрично. Росія не може бути сильною всюди, є у неї і слабкі місця. Одне з таких - Придністров'я.

Це сепаратистське утворення на частині молдавської території, де розташовані російські війська, вкрай небезпечне для України. Всі попередні президенти якось мирилися з цим револьвером, націленим у бік Одеси і наших південних областей. Москва завжди плекала придністровський сепаратизм для тиску не тільки на Кишинів, але й на Київ. Якщо проти нас ведеться справжня війна, то чому ми повинні терпіти в тилу ворожу територію, з якої будь-якої миті може надійти удар. Час, нарешті, розв’язати цю проблему.

У Тирасполі прекрасно розуміють, що опинилися в дуже непростому становищі. У московській «Независимой газете» про це пише президент Асоціації незалежних політологів Придністров'я Андрій Сафонов. За його даними, з початком подій в Україні експорт з Придністров'я впав, за різними підрахунками, на 30-40 %. Експерти передбачають, що він може скоротитися найближчими місяцями на 2/3. Як пише політолог, «з іншого боку, ринок ПМР значною мірою залежить від поставок товарів з України, зокрема - ввезення продовольства. Різке скорочення такого ввезення вимагатиме від придністровців заповнити прилавки чимось іншим - або своєю продукцією (але повністю покрити потреби цим способом не вдасться), або дати повномасштабне «зелене світло» товарам із Молдавії. А це означатиме збільшення залежності Придністров'я від Кишинева».

Невизнана республіка опинилася в ситуації прогресуючої ізоляції. І перспективи для її керівництва не дуже райдужні. Який же пропонується вихід. «Вже зараз для Придністров'я важливо посилити військову присутність союзних ПМР російських військ - якщо не кількісно, то якісно, а також підвищити боєздатність і боєготовність власних силових структур».

Ось цьому Україна повинна категорично перешкодити. Ніякого посилення російських військ на Дністрі допустити не можна. Це угрупування вкрай небезпечне. Навпаки, потрібно все зробити, щоб воно звідти було виведене.

Блокада Придністров'я має бути своєрідною. Хочуть експортувати свої товари через територію України - будь ласка. За умови оформлення їх у Молдові. Цього в Тирасполі категорично не хочуть з декількох причин.

По-перше. У цьому випадку митні збори залишаються в Кишиневі і відповідно зменшуються фінансові можливості сепаратистського регіону.

По-друге. Істотно звужуються можливості контрабанди, зокрема зброї, і наркотрафіку. По-третє. Почнеться політична залежність від Молдови, чим в останній не забудуть скористатися для реінтеграції країни. Цього не хочуть допустити у Москві, оскільки тоді весь придністровський сепаратизм закінчиться дуже швидко. Відповідно, не буде ніяких причин тримати там російський так званий миротворчий військовий контингент.

В принципі, Україна зацікавлена в реінтеграції Молдови. Остання разом з нами 27 червня має намір підписати угоду про асоціацію з ЄС. Тож ми рухаємося в одному напрямі.

Ще одна причина для нас сприяти територіальній цілісності сусідньої країни. У цьому випадку зменшаться уніоністські настрої в ній у вигляді приєднання до Румунії. Нам потрібна на наших кордонах незалежна і цілісна Молдова. До того ж реінтеграція сприятиме проєвропейському курсу Кишинева і послабить позиції московської агентури в особі місцевих комуністів, готових узяти реванш на парламентських виборах, що наближаються.

Якщо Москва проводить політику економічного придушення України, то чому ми не можемо відповісти тим самим у Придністров'ї.

Кремль не може собі дозволити втратити Придністров'я, яке трактується як частина так званого «русского мира». Прекрасно. Скористаємося цією картою для того, щоб дещо послабити напір Путіна і Ко щодо України. Вони намагаються пов'язати перемовини щодо газу зі становищем в Донбасі. Вчинимо так само. пов’яжемо наше ставлення до Придністров'я з тим же газом. Нехай Москва серйозно подумає, чи варто їй вести таку агресивну політику щодо України, результатом якої може стати втрата Придністров'я.

Білокам'яна, нагнітаючи напругу в Донбасі, отримає у відповідь блокаду сепаратистського регіону. Нехай вибирає. Нелегкий їй належить вибір.