В.о. міністра оборони України Михайло Коваль заявив, що в українській армії з'явиться четвертий вид збройних сил – сили спецоперацій.

Цей рід військ з'явиться через складні умови проведення АТО, коли силовики зазнають великих втрат. Втрат, яких цілком можливо було уникнути і які стали наслідком постійного браку коштів для армії - грошей не вистачало навіть на мінімальне забезпечення, не кажучи вже про проведення повноцінних навчань, закупівлю нової техніки тощо. Тож рішення сформувати новий рід військ є одним із найбільш вдалих виходів із ситуації, що склалася.

Варто зазначити, що відокремлення частини підрозділів у спеціальні сили не є чимось новим у військовій науці. Таким шляхом пішли США, створивши у 1987 році Командування сил спеціальних операцій, так само вчинила РФ минулого року, робили це і в інших країнах світу.

Спеціальні сили формуються з метою створення єдиного центру командування, який би володів всіма засобами для знищення ворога. Це і сухопутні сили, і артилерія, і авіація, що у тісній взаємодії можуть наносити скоординовані удари та діяти як єдиний організм. Таке рішення дозволяє значно підвищити ефективність ведення бойових дій та зменшити втрати. Наприклад, якщо такі сили вже б існували, то трагедії у Луганську з Іл-76 могло просто не статися.

Єдине командування тримало б руку на пульсі подій, контролюючи виконання наземними підрозділами завдання з зачистки зони безпеки біля аеропорту, а пілоти знали про загрозу та змогли використовувати засоби протидії. А замість цього, як зараз, головне командування АТО віддає команду у окремий штаб Нацгвардії провести зачистку території, дає окремі накази через Генеральний штаб повітряно-десантним військам підготуватись до передислокації та окреме розпорядження авіації.

А у випадку якихось змін, коли потрібно реагувати з блискавичною швидкістю, знову починається розкручуватись цей величезний маховик армійської бюрократії.  

А втрати у батальйоні "Айдар" внаслідок їхнього самостійного штурму Луганська, без попередження МВС, якому він підпорядкований, стали ще одним доказом того, що бійці гинуть через недосконалість структури управління.

Але окрім створення єдиного центру управління спеціальні сили стають окремою армією в армії, яка "загострена" на протидію бойовикам. Враховуючи сучасну специфіку ведення війн, це є єдиним ефективним засобом здобуття перемоги. Бо з другої половини XX століття армії готувалися до бойових дій з регулярними арміями окремих країн. А замість цього воювати доводиться з бойовиками та терористами, які отримують зброю та найманців від зацікавленої у цьому третіх країн.    

Звісно, в умовах сьогодення спеціальні сили не з'являться з "повітря" - вони будуть сформовані на основі вже існуючих підрозділів. Зазвичай для цього обирають ВДВ та спеціальні антитерористичні загони, які отримають свою власну штурмову авіацію, транспортні літаки, гелікоптери та бронетехніку, включаючи самохідні артустановки.

Виходячи з цих тенденцій та озброєння армії України, новий рід військ, швидше за все, отримає штурмовики Су-25 та транспорти Іл-76, ударні вертольоти Мі-24 та транспортні Мі-8 та Мі-26, бронетехніку у вигляді БТР-3 або БТР-4, які об'єднали у собі якості БПМ та звичайних бронетранспортерів, а також легкий броньовик "Дозор-Б", який є аналогом російського "Тигра" та американського M-ATV, що приходить на заміну HMMWV, більш відомого за своєю цивільною назвою Hummer.

Це частково підтверджується наміром Збройних сил України закупити тисячі одиниць такої техніки. 

Єдиним гусеничним видом техніки може стати лише 2С9 "Нона-С", яка відповідатиме за артилерійську складову, що є не досить вдалим варіантом через меншу швидкість пересування, ніж колісна техніка.

Рішенням може бути створення повноцінного артилерійського колісного комплексу на базі БТР-3/4 або БТР-80/70. Аналогічному за властивостями американському M1129 (варіант БТРа Stryker) або російському 2С23 "Нона-СВК". Враховуючи відсутність необхідності створення техніки з нуля, на розробку першого зразка може піти досить прийнятний строк.

Окрім такого озброєння, спеціальні сили повинні отримати сучасне оснащення у вигляді тепловізорів або, щонайменше, сучасних приладів нічного бачення, не кажучи вже про бронежилети та інші засоби індивідуального захисту. Надзвичайно ефективними такі з'єднання можуть зробити безпілотні літальні апарати, зокрема, важкі ударні дрони.

Але на заваді цьому може стати їхня надвисока для України вартість. Тож рішення про створення окремих сил може стати дійсно добрим знаком для докорінних змін у ході АТО та підвищення боєздатності вітчизняної армії у цілому. Головне, щоб на це виділили необхідну кількість коштів та часу, бо інакше це може стати лише перешиванням шевронів і марнотратством часу та грошей, на що ми зараз просто не маємо права.