Бельгія - це, напевне, ідеальна європейська країна для спокійного і розміреного життя. Тут дуже гарно зустрічати старість, гарно бути бізнесменом, гарно бути творчою людиною та просто серйозними дядьками і тітками. І попри те, що я не зовсім зануда – мені ця країна безперечно сподобалась. Я навіть скажу більше – я би хотіла в ній пожити якось, побути у тому стані величі та спокою, усебічної соціальної захищеності та з глибоким відчуттям впорядкованості свого життя. На мій превеликий жаль, я не мала задоволення побачити Брюгге, однойменний фільм про який колись не залишив мене байдужою. Але три дні в Брюсселі - це теж досить непогано.

Можливо, місто не всіх вразить, а комусь, як я вже зауважила, здасться трохи нудним - але не мені. Просторе і спокійне, величне і шляхетне, чисте та світле… Здавалося б, столиця Євросоюзу, але вона зовсім не overcrowded. Чи то близькість Європарламенту, чи то відчуття вільного особистісного простору в цьому місті дозволяє поглянути на речі з глобальної точки зору, щось усвідомити, а щось, можливо, й переосмислити. Будинки не тиснуть на тротуари, машинам є де паркуватись, а для спортивного дозвілля - величезні паркові зони. Але що особливо здивувало, так це відсутність заторів і взагалі поняття "години пік".

Люди тут по-справжньому, по-європейськи щасливі. Вони народжуються, живуть, старіють захищеними з усіх боків благополуччям і достатком, вони сповнені дружелюбністю і почуттям власної гідності.

З незвичайного: центральні гастрономічні вулиці з милими і дорогими ресторанами чітко відсортовані за національною приналежністю - італійські, французькі, китайські, і т.д. З ностальгією пригадую наш готель.

Після страшного сну в Амстердамі ми опинились у казковому світі сітки Маrriott - в шикарному номері з видом на будівлю Європарламенту, великим басейном і нереально крутими сніданками. І тут не зайвим буде зауважити, що це був найдешевший наш готель за всю європодорож.

У списку побаченого - символ Брюсселя і атомного століття Атоміум, парк Міні-Європа, площа Гран-Плас, Королівський палац, пісяючих хлопчика і дівчинку, собор Святого Михайла і Гудули та, звичайно ж, будівлі Європарламенту.

До речі, поряд з відомим хлопчиком є дуже цікавий паб. Це на розі Банної та Дубової вулиць. Там представлені кілька сотень сортів пива, і до кожної марки подають свій фірмовий бокал! А через дорогу від нього манірні дівчатка-кондитери готують на продаж полуничку в шоколаді і мої улюблені та найсмачніші в світі бельгійські вафлі.

Тут все смачно, все красиво, бездоганно чисто і монументально. Це місто побудоване для людей, у цьому місті хочеться жити.