Америка і Європа народили не мишу, а щось більше, але й не зовсім таке, що хотілося б. Проте, судячи з досить нервової реакції у Москві, удар американці завдали дуже чутливий. І навіть вічно злякана Європа зважилася на якісь дії.

Хоча російський президент Володимир Путін і міркував про бумеранг, про двосічні наслідки, насправді в першу чергу фінансовий сектор його країни відчує проблеми. Є і ще один фактор. Під санкції потрапили фінансові установи та компанії, що належать бізнесменам і чиновникам з близького оточення Путіна.

За свідченням Бориса Нємцова: «Удару завдано по «Газпрому», який проводить розрахунки через «Газпромбанк», і найбільшої нафтової компанії країни «Роснефти». ЗЕБ («Внешэкономбанк». - Авт.) - це всі інфраструктурні проекти Кремля - від Олімпіади і ЧС-2018 (з футболу. - Авт.), доо швидкісних магістралей Москва - Казань і Москва - Петербург». Зазначимо, що «Газпромбанк» - це вотчина близького до Путіна бізнесмена Ковальчука та керівника «Газпрому» Міллера. Фактично найбільшим російським компаніям закривається доступ на ринок запозичень. Формально тільки американський, але насправді й на європейський.

Тут буде діяти причинно-наслідковий зв'язок. Якщо російська компанія або банк потрапили до американського «чорного списку», то будь-яка європейська установа тричі подумає, чи варто з ними вступати у фінансові відносини. Ризик дуже великий, бо американці пильно стежать за тими, хто веде справи з небажаними клієнтами. Все одно європейці змушені запозичувати ліквідні кошти на американському ринку, і опинитися фігурантом «чорного списку» американського міністерства фінансів просто небезпечно для грошового бізнесу.

Спроби російських банків у квітні-травні вийти на ліквідні ринки азіатських країн успіхом не увінчалися. З багатьох причин. Відзначимо дві з них. По-перше. Азіатський ринок набагато менш ємний, ніж американський чи європейський. Вільних грошей там відносно небагато. Японія, яка ними володіє, також заявила, що приєднається до американських санкцій.

Російський фондовий і валютний ринки відреагували миттєво. Індекси пішли різко вниз, долар і євро істотно подорожчали. Наскільки ця тенденція буде стійкою, покаже найближче майбутнє, проте очевидно, що синій туман починає накривати російський банківський сектор, а з ним - і всю економіку.

По-друге. Більша частина коштів на азіатських ринках контролюється Китаєм, якому немає сенсу фінансувати Росію. Йому самому гроші потрібні в міру наростання кризових явищ у власній економіці та уповільнення темпів зростання ВВП.

Звідси зрозуміла настільки нервова реакція в Росії. Як вважає голова другого за величиною російського банку ВТБ Андрій Костін, останні санкції щодо «Газпромбанку» і ЗЕБа зачіпають інтереси мільйонів людей і корпоративних клієнтів. «Безумовно, наслідки можуть бути негативні для російської економіки».

Які політичні наслідки можуть піти за прийняттям санкцій.

По-перше. Кремль переконався, що передовсім США жартувати не мають наміру, і час умовлянь швидко добігає кінця. Введені санкції не всеосяжні. Їх скоріше варто розглядати як певний сигнал Москві, що час виконувати взяті зобов'язання і що на неї чекає, якщо й надалі вона буде підтримувати сепаратистів-терористів у Донбасі.

Особливо Москву повинен турбувати законопроект про запобігання російській агресії, згідно з яким Молдова, Україна і Грузія отримують статус союзників США без членства в НАТО. Таким статусом володіють, наприклад, Ізраїль, Єгипет, Австралія, Нова Зеландія. Він припускає можливість отримання зброї та іншої військової допомоги на порівняно пільгових умовах, що не означає участі американських військ у захисті таких союзників.

Хоча прийняття такого закону потребуватиме досить тривалого часу з урахуванням завершення всіх процедур і опору держдепартаменту, тим не менш у конгресі вже склалася коаліція як членів Палати представників, так і сенаторів вкрай стурбованих, на їхню думку, угодовської політикою Білого дому щодо Росії. Законопроект з багатьох позицій сформульований у рекомендаційної формі, проте слід враховувати американську законодавчу практику. Не прислухатися до рекомендацій конгресу вельми небезпечно. Можуть відігратися на прийнятті бюджету, що вже було, й не один раз. Тому Білий дім і держдепартамент змушені будуть до подібних рекомендацій прислухатися й діяти відповідно.

По-друге. Ставка російської дипломатії на роздмухування протиріч між ЄС і США себе не виправдала. Звичайно, у Брюсселі поки вважають за краще відбуватися менш значними санкціями, але тренд їхнього посилення під тиском Вашингтона помітний.

По-третє. Путін все більше заганяє себе в кут підвищенням ставок у грі за Україну. За такої ситуації він цілком може піти на крайні заходи.

Санкції в нинішньому вигляді не дають швидкого результату. Наслідки почнуть позначатися у четвертому кварталі поточного року. Якщо у Москві верх візьме найбільш агресивне крило, то треба зважати на імовірність широкомасштабної агресії зелених чоловічків з відповідним озброєнням і технікою.

Сенс простий. Поки ви на Заході вводите санкції, я перемагаю на сході України. А переможців, як відомо, не судять. Інакше кажучи, до настання ефекту від санкцій можлива спроба захоплення частини української території для отримання більш сприятливих умов на перемовинах. Схоже, що ця тактика почала реалізовуватися й українським військовим треба готуватися до адекватної відповіді.

І ще один істотний наслідок. Європа починає ділитися на блок Німеччина – Франція - Італія та частину східноєвропейських держав, більше орієнтованих на США і їхнього союзника Англію. З урахуванням того, що у Великобританії зростає євроскептицизм, допустити поглиблення такого поділу не захоче ні Берлін, ні Париж. Рим же буде орієнтуватися на них. Тому Європі доведеться посилювати свій тиск на Росію. Інакше можуть виникнути й інші лінії розділу.

І тут вже завдання для української дипломатії. ЄС до нас ближче, але більш реальна допомога приходить з-за океану. І Вашингтон буде розраховувати на нашу взаємність. Завдання полягає в тому, щоб пройти без втрат, а бажано з надбаннями між Сциллою і Харибдою двох берегів Атлантичного океану.