Кафешка на Майдані. Всі столики зайняті. Інтенсивно спілкуються. За кожним столиком звучать знайомі прізвища: Порошенко, Яценюк, Кличко, Шеремета, Мусій, Шимків... Всі стали страшенно розбиратися у політиці. Нагадує "пікейних жилетів" Ільфа і Петрова. "Бріан -- це голова!"

Але! по-перше, те, що всі стали страшенно розбиратися у політиці, -- це ж добре! Політична культура значно виросла, і коментарі свідчать, що люди реально розуміються на проблемах (зізнаюся, підслухав, але часом коментарі були настільки голосними, що важко було не почути).

По-друге, декілька прізвищ не прозвучало жодного разу, і це дуже добре! (Ну і я теж не буду їх називати, хай ідуть у безвість.)

По-третє, я порадів, як наочно зменшилася дистанція влади за останні місяці. Дистанція влади -- важливий показник, який запропонував голандський дослідник Хофстеде. Бажаючі можуть знайти в інтернеті багато цікавого. У всіх пострадянських країнах індекс дистанції влади був досить високим, й Україна не становила виключення. Натомість зараз ми наближаємося, здається, до іншого кінця спектру.

Найбільший індекс дистанції влади -- у пострадянських, латиноамериканських та арабських країнах, в Китаї та декілької країнах Південно-Східної Азії (світовий рекордсмен -- Малайзія). Найменша дистанція влади -- в наступних країнах: США, Голандія, Швейцарія, Австралія, Нова Зеландія, Німеччина, Велика Британія, скандинавські країни, Ізраїль, а світовий рекордсмен -- Австрія. Скажіть, будь ласка, чи не є це одним із важливих факторів того, що у країнах з другої групи живуть краще?

Цікаво, що думають соціологи?