Кияни дедалі частіше запитують: коли до їхніх домівок повернеться гаряча вода. Ці питання звучать як у прямих ефірах теле- і радіопрограм, так і у соціальних мережах та при особистому спілкуванні. Справді, на сьогодні близько 4, 5 тисяч будинків у столиці відключено від гарячого водопостачання – близько третини багатоквартирного житлового фонду міста.

Неофіційні пояснення такого стану речей полягають у тому, що постачальник тепла – кампанія "Київенерго" вимушена піти на такі заходи з метою економії газу перед опалювальним сезоном, коли в рази виросте споживання газу і – відповідно видатки на нього. Почали з відключення ЖЕКів – боржників, а тоді черга дійшла до інших споживачів.

Днями в ефірі телепрограми "Свобода слова" голова НАК "Нафтогаз" А. Коболєв зазначив, що нас очікує непроста зима через значні складності з газопостачанням, зокрема у Києві. Тому у компанії навіть спеціальний підрозділ створено, який працюючи з активістами відшукує інновації енергозбереження, бо нині Україна не зможе покрити потреби у газі, а ні за рахунок власного видобутку, а ні за рахунок реверсного постачання з Заходу.

Європейці, дбаючи про свою енергетичну безпеку взимку, почали більше закачувати газу у власні сховища. Це робиться на той випадок, якщо повторяться обставини "газової війни" Росії проти України у 2009 році. Тим паче, що сьогодні перемовини "Нафтогазу" з "Газпромом" ускладнені таким переліком політичних обставин, що просто завмерли.

Нині має місце тенденція скорочення споживання газу в Україні. Так позаминулого року було спожито 54,7, а минулого – 50, 4. Зекономити вдалося завдяки втіленню заходів урядової програми енергоефективності, яку розробляли у довоєнному Уряді під орудою віце-прем'єра С. Арбузова. Тенденцію скорочення газоспоживання вкрай бажано закріпити, особливо у комунальному господарстві.

Крім того слід перевірити доцільність та правові підстави позбавлення, чи обмеження надання послуг споживачам з боку енергетичних монополістів. Тієї ж кампанії "Київенерго" – перш за все. Загалом столиця потребує розгорнутого "енергоаудиту" щоб визначити як об'єкти, де неефективно використовуються та втрачаються енергоносії, так і факти системних зловживань та маніпуляцій із ними з боку постачальників і споживачів. Війна не час для марнотратсва.

Газ Україні доведеться економити. Це стратегічне питання енергобезпеки країни. Власний видобуток становить лише 22 млрд. кубометрів. Перспективні родовища шельфу Чорного моря опинилися в зоні тимчасової окупації разом із Кримом. Необхідних ще близько 29 млрд. кубічних метрів майже повністю надходили з Росії. У кращому разі з Європи можна нині буде отримати 18 млрд. Нестачу доведеться покривати за рахунок економії.

Якщо впораємося із цим завданням, то виграємо війну і на "газовому фронті". Сьогодні це простіше внаслідок скорочення виробництва та тимчасового виключення кримських споживачів з системи газоспоживання України.

Що ж до споживачів у комунальних господарствах, то тут доведеться, як шукати альтернативу газовому опаленню, так і підвищувати "теплостійкість осель". Це стане індивідуальним внеском у те, щоб Україна розірвала врешті енергетичну пуповину залежності від Росії. Ми позбудемося її, позбувшись залежності від власного марнотратства.