У Києві зачищають Майдан. І правильно. Майдан завжди житиме у наших серцях як символ боротьби, але як її форма Майдан себе віджив. Є виконані завдання Майдану - падіння режиму Януковича і звільнення політв'язнів. Але більшість завдань Майдану - перезавантаження влади, викорінення олігархів як класу, що паразитує на мільйонах українців, радикальна ротація еліт, очищення системи влади від корупції,створення робочих місць, освіта і медицина на європейському рівні, гідне життя для кожної родини, справедливість у правоохоронних органах - їх ще не виконано. І хіба тут допоможе безглузде сидіння у наметах за відсутності жодних дій? Звісно, ні.

Більше того, ми повинні бути чесними перед самими собою. Майдан як форма втратив себе ще у процесі Революції. Після того, як виродки у погонах у ніч з 29 на 30 листопада звіряче розігнали беззахисних студентів - стало чітко зрозуміло, що здолати тиранію можна тільки наступом. Що і відбулось. 1 грудня на Банковій, 19 січня на Грушевського, 18 лютого в урядовому кварталі революційна молодь, не боячись смерті, йшла у нерівний бій із спецвійськами і озброєними тітушками. І для мене було честю йти плече у плече із цими молодими людьми, які без краплі страху вирішили змінити свою країну. Якби не було цих наступів - нічого б досі не змінилося б, на Майдані досі б співали-танцювали, а пси Януковича виловлювали б нас поодинці і вбивали...

Сміливим бійцям т.зв. самооборони Майдану, які і нині відмовляються його покидати, раджу їхати на Схід і визволяти Україну від окупантів. Бо, якщо ми втратимо частину нашої держави, навіщо тоді був Майдан?

Сподіваюсь, на Майдані скоро стоятимуть не брудні намети, а Меморіал Героїв Небесної Сотні. Герої не вмирають!