Увага! Вже після опублікування цього тексту з блогу Тетяни Чорновол, стало відомо, що її блог зламали. Тетяна пише наступне:

Вночі був зламаний мій блог і від мене поставлений текст. Велика частина викладених в ньому фактів – чиста правда. Однак виставлені злочинні акценти, закладені психологічні міни. Це приклад маніпуляції громадською думкою з метою посиленя зневіри в суспільстві, знищеня духу боротьби, для провокації гарячих точок в середині країни.

Можливо це робота тих, хто навіть згадий в цьому блозі (хоча згадані не всі олігархи з якими я воюю), а може і наших ворогів росіян.

Можливо це робота навіть Львочкіна. В його дусі такий підлий цинізм.

Тварюки!!!, я цілу ніч не спала я думала про мого вбитого чоловіка, я, чесно кажучи, жаліла себе.

Поки я проявляла слабкість, тварюки цинічно використали моє імя, моє горе.

Мій покійний чоловік, коли прийняв рішення піти на війну не питав: "Що робить для мене країна?". Він за сімейні гроші купив собі автомат і пішов, бо вважав, що це він повинен робити для країни все можливе, бо це він робив для тієї КРАЇНИ в якій виростати його дітям...

А свій блог я напишу. Я вже його пишу, він буде щирим та різким, проте геть іншим.

А цей – приклад великої підлості. А в підлості не має правди. Це писали вороги України. Прочитайте, проаналізуйте... Так багато фактів там правдиві. Велика частина тих думок є в головах щирих українців, але це урок нам, щоб зрозуміти, що з них хочуть виплекати наші вороги.

Текст запису:

Україна стікає кров'ю, учорашні школярі отримують повістки, а жінки – труни із тілами своїх дітей то чоловіків. Люди віддають за країну найдорожче – свої життя. А що робить для них країна? Вже минуло півроку з часу повалення режиму Януковича, але чи змінилося щось на краще у житті простого українця?

Прийшов час вголос сказати те, про що ми вже не перший місяць говоримо на кухнях. Що не змінилося нічого, окрім прізвищ у високих кабінетах! Що ті, хто роками плюндрував Україну, уникли покарання і зараз будують плани на наше майбутнє.

Досі не оголошено в міжнародній розшук Віктора Януковича та людей з його найближчого оточення. Так само досі невідомо, хто стріляв у людей на Грушевського, хто віддавав накази бити журналістів та громадських активістів. Нам кажуть, що ці люди втекли з країни та недосяжні для правосуддя. Нехай так, але чому не заарештовані ватажки інших кланів, які роками грабували країну?

На свободі Сергій Льовочкін – архітектор того нелюдського режиму, а його права рука Андрій Кравець замість свідчень прокурору дає інтерв'ю. Фірташ, Коломойський, Ахметов продовжують контролювати економіку країни та засоби масової інформації, стравлюючи українців з одних регіонів із українцями з інших. А нова влада не робить нічого для того, аби покласти край засиллю злодіїв у законі.

Це болісно, але нарешті треба визнати, – люди, яких ми привели до влади, і не збиралися змінювати країну. Вони хотіли лише змінити своє місце у ній. Проте за їхні посади країна заплатила обвалом гривні, економічним колапсом, війною на Сході та небаченим навіть за Януковича розгулом корупції та бандитизму. Але невже Герої Небесної Сотні гинули за те, щоб Коломойский міг безкарно красти державну нафту, або щоб Льовочкін формував списки майбутньої Верховної Ради?

Коли я запитую у свої друзів-політиків, як так сталося, що жоден із олігархів не опинився у в'язниці, вони знизують плечима: "домовилися", "занесли", "така в нас країна".

Але, я переконана, – країна у нас інша! І ті молоді хлопці, які загинули на Грушевського і ті, які продовжують гинути на Сході, довели це ціною власного життя. Та ми, насправді, не побачимо справжніх змін доти, поки визначати порядок денний політики будуть не патріоти, а олігархи.

Зараз у Верховній Раді розглядається законопроект про люстрацію. І громадськість має наполягти на тому, аби до нього були включені норми, які передбачатимуть розслідування діяльності усіх крупних бізнесменів та лідерів антиукраїнських політичних сил. Всі ті, хто грабував Україну, мають провести найближчі пів року у Лук'янівському СІЗО й довести свою непричетність до злочинів проти народу. Лише за таких умов можна говорити про чесні вибори, справжні реформи та майбутнє країни. Нова влада зобов'язана піти на такий крок! Або нехай ті, хто по трупах патріотів проліз у владу, чекають на новий Майдан.