Президент України очікувано оголосив позачергові вибори до Верховної Ради України внаслідок нещодавнього штучного розпаду коаліції.

З одного боку, їх проведення є логічним продовженням процесу трансформації вітчизняної політичної системи, яка вже не відповідає викликам сьогодення. З іншого боку, суспільство від виборів чекає справді якісного оновлення депутатського корпусу, який би був спроможний фахово та самовіддано працювати на благо народу.

Однак схоже на те, що кардинальних змін до виборчого закону Верховна Рада вже не ухвалить, і вони відбудуться за змішаною системою, тобто половина складу законодавчого органу обиратиметься за партійними списками, а половина – за мажоритарними округами.

Громадськість цілком обґрунтовано вимагала (і продовжує вимагати) проведення виборів стовідсотково за партійною системою та з відкритими списками. Відверто кажучи, такі вимоги є занадто високою планкою, яку влада навіть не намагалася взяти з багатьох причин. В тому числі і через те, що навмисне затягування політиками внесення змін до виборчих правил призвело до того, що зараз ЦВК суто технологічно не встигне адаптуватися до виборів за такою схемою.

Більше того, навіть пропорційний спосіб із закритими списками обрання парламенту також є невигідним ані Президенту, ані олігархам. Адже такий шлях обрання народних депутатів передбачає ліквідацію мажоритарних округів. В той же час депутати, обрані за мажоритарними округами, можуть бути дуже корисними президенту для компенсації можливого невдалого результату його політичного проекту у виборах, а також для збору 300 голосів для голосування за президентський проект змін до Конституції. А олігархам «мажоритарка» потрібна для гарантованого отримання депутатського імунітету та проведення до парламенту низки наближених людей.

Проте незважаючи на викладене, існує один важливий крок назустріч суспільству, який найближчим часом обов’язково повинен бути зроблений Верховною Радою і президентом. Мова ось про що: слід зменшити виборчий бар’єр для політичних партій з 5 відсотків до 3 відсотків. Завдяки цьому суттєво підвищиться актуальність виборів у жовтні 2014, зросте активність виборців та різноманітних політичних партій, і вибори стануть дійсно інструментом оновлення політикуму, а не інструментом його консервації.

В інакшому випадку дострокові вибори народних депутатів України перетворюються на абсолютний фарс і невиправдану витрату бюджетних коштів. Оскільки перемогу, завдяки величезним грошам, витраченим на політичну рекламу та технології, знову здобудуть ті ж самі давно відомі обличчя на чолі нафаршированих «потрібними людьми» списків кишенькових партій.

Без зменшення виборчого бар’єру стають незрозумілими всі соціальні причини для дострокових виборів, на яких зазначив президент у своєму виступі.

Тільки за умови зміни у виборчому законі слів «5 відсотків» на слова «3 відсотки» можливе реальне «перезавантаження влади». Це дозволить політикам дійсно нової генерації з більш прогресивними демократичними цінностями увійти до складу парламенту і брати участь в ухваленні важливих державних рішень, продукувати реформи тощо.

Тільки за умови зменшення виборчого бар’єру:

- у політичних проектів, не зв’язаних з великим бізнесом і чиновниками найвищого рівня, з’являється шанс потрапити у політику і відстоювати інтереси громадянського суспільства;

- у виборців з’явиться стимул голосувати справді за ту партію, програму та список якої вони підтримують, а не робити свій вибір за принципом «меншого зла»;

- може відбутися своєрідне очищення (люстрація) парламенту від дискредитованих політиків шляхом заповнення їх місць новими політичними діячами з справді проукраїнською філософією життя;

- можуть з’явитися нові лідери, які у перспективі здатні «вирости» до національного масштабу.

І навпаки. Якщо виборчий бар’єр залишиться незмінним, у жовтні цього року ми всі станемо свідками чергового банального перерозподілу влади, який заздалегідь був узгоджений між собою найбільш впливовими політичними та бізнесовими елітами.