От цікаво, як буде втілено пункт мирного плану про звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто не вчинив тяжких злочинів?

Хто і за якими ознаками відділить «мирних» бойовиків» від «відморозків»? Їх треба для початку арештувати, щоб потім провести слідство. Проте бойовики вони явно не простягнуть руки для наручників. Отже, блеф чистої води.

Безпека учасникам переговорів – це у тому числі терористам із ЛНР і ДНР. Ми гарантуємо спокій убивцям? Легалізуємо їх? Вручаємо їм оливкові гілочки миру?

Відведення незаконних збройних формувань – куди? Коридор для найманців – куди? Путін прийме бандюків? Чи бандюки підуть прямо в наші СІЗО? Блеф.

Спільне патрулювання – з ким? З «міліціонерами» від ДНР і ЛНР? Чи з поліцією Росії? Маячня.

Роззброєння: хто переконається, що терористи роззброїлися, а не приховали гранатомети в надійному місці? Неясно.

Поновлення діяльності місцевої влади. Це тієї, яка стояла з колорадськими стрічками разом із терористами і організовувала референдуми ДНР і ЛНР? Це тих мєнтів, які перебігли до Бородаїв-Пушиліних-Стрєлкових?

Узгодження губернаторів із представниками Донбасу – це з тим же мером Луганська Кравченком, який облизував сепаратистів? Це з Єфремовим? Це з фінансистами сепаратизму? Ідіотизм.

Коротше, як на мене, мирний план – свідчення того, що менеджмент Президента живе ілюзіями і не розуміє того, що робиться на Донбасі.

Бо в цій ситуації у нас є дві опції:

1. Ми беремо під контроль кордон і зачищаємо схід України від ворожої сили.

2. Ми йдемо з Донбасу, припиняємо його фінансувати, віддаємо його Росії і ставимо нові кордони.

Не знаю, кому який варіант більше до вподоби, але чогось середнього між нашою територією і не нашою, в питанні державного суверенітету не буває.