. Армія. В ході боїв Українська Армія спочатку навчилася бити сепаратистів. Потім довела, що вміє бити сепаратистів з найсучаснішим російським озброєнням. І, нарешті, продемонструвала здатність бити сепаратистів з озброєнням, технікою і 20-30% російських найманців. В кінці серпня час Лугандону обчислявся тижнями.

Вторгнення регулярних російських елітних військ змінило розклад сил. Втрати з нашого боку за декілька днів з новим супротивником співставні з кількістю загиблих за всі місяці війни. Російська військова машина – одна з найпотужніших у світі. Під прицільним вогнем високоточної артилерії у нас великі втрати. 10% бійців покинули свої позиції без наказу. У відкритому степу масово виведена з ладу техніка. Поки що ми можемо лише тримати оборону. Нічого дивного. Росія 23 роки мала два пріоритети – нафта/газ і армія. Україна 23 роки спостерігала за розкраданням своїх нафта/газу і армії.

Зараз нам потрібен час на перебудову неефективної системи управління і переозброєння ЗСУ.

2. Лугандон. Взяти Донецьк і Луганськ ура-патріотичним штурмом, напевно, можна. Але вуличні бої заберуть десятки тисяч життів кращих з нас. А ще це приведе до повного колапсу і так ледь живої економіки.

Розумніше зробити це іншим методом і тоді, коли ми матимемо сильнішу Армію і економіку.

Прикладом може служити Хорватія. Після взяття Югославською Армією Вуковару, де героїчно полягли тисячі захисників незалежності, хорвати змушені були погодитися на існування Сербської Країни. Три роки вони не просто терпіли, а розбудовували економіку і армію. А потім протягом годин танковою атакою змели сепаратистів з своєї землі.

3. Загрози. Спеціальна зона в межах окремих районів окупованої частини Луганської та Донецької областей є раковою пухлиною українського організму. Не можна допустити, щоб ця пухлина: а) визнавалася здоровою, б) розширялася, в) мала право вето на лікування.

Протокол про умови припинення вогню: а) не визнає лнр і днр, б) державний кордон передається під контроль українських сил, в) спецзона обмежується лише територією районів, зайнятих сепаратистами і російськими військами, в) не допускається жодних прав спецзони на загальноукраїнську політику євроінтеграції.

Український організм блокує пухлину і заробляє гроші на операцію.

4. Співжиття. Мирний план переводить боротьбу за Донбас у економічне русло. Це буде змагання розділених стіною НДР і ФРН.

Як деградують проросійські невизнані утворення – ми знаємо на прикладах Абхазії та Придністров'я.

Для перемоги у цьому змаганні нам треба запровадити радикальні реформи, рішучу боротьбу з корупцією і отримати новий План Маршалла від Заходу. 5-7 багатомільярдних інвестицій США, Німеччини, Китаю чи Франції стануть найкращою гарантією нашої перемоги над совдепом Лугандону.

І коли наш рівень життя стане привабливим навіть для отруєних Кремлем донеччан, ми відкриємо двері для всіх, хто визнає цілісну унітарну європейську Україну.

5. Безпека. На саміті НАТО були досягнуті домовленості про західних військових радників і поставки сучасної зброї з США, Франції, Італії, Польщі, Норвегії.

АТО виявила серед офіцерів, добровольців і волонтерів нових командирів і організаторів у військах.

Це дає можливість не тільки будівництва Армії нового взірця, але й реального, немітингового приєднання до НАТО.

6. Песимізм. Важко повірити, що совкове населення депресивного краю під канонадою російського гебельс-ТБ прозріє і полюбить свою українську долю. Тому боротися треба в першу чергу за молодь.

Ще важче повірити в те, що Кремль заспокоїться і дасть нам жити і працювати в спокійному режимі. Посилення військової потуги від Маріуполя до Харкова та Ізмаїла – негайна задача.

Ширша задача – пошук союзників. Тому Асоціація з ЄС має бути доповнена чіткою перспективою членства, а з США укладена угода про союз поза НАТО.

7. Атмосфера. Важливо правильно оцінити досягнуте. Патріотичні дії суспільства звели нанівець план Путіна підняти повстання в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Одеській областях. Жертви Героїв стиснули територію, де тимчасово керують сепаратисти до 1/3 Донбасу.

В країні є безліч того, що ми маємо змінити, але нема причин кричати "всьо пропало!" Путін при всьому бажанні не може збройно захопити 45 мільйонну країну, яка прагне боротися. Він може упокорити Україну (як і всі попередні колонізатори) лише через внутрішній розбрат і бунт.

Тому визначальним для нашої перемоги і далі буде єдність, віра і дія.

Спільна робота гарантуватиме спільну перемогу.