Написали мені оце: Остапа ліквідували, серед трупів знайшли його документи. Інформація перевіряється. 

Остап - це Остап Чорний. Житель Енергодара Запорізької області, звичайний робочий на атомній. Однак не все так просто з Остапом. Ще з біографії:

керівник в Енергодарі молодіжного крила ПР, організатор тітушок Енергодара для поїздок на Антимайдан в Київ, захоплювач луганського СБУ. 

Ну а я Остапа зустріла в підвалі в Луганську. Тоді він був в званні - керівник Служби безпеки Болотова/ НКВС. Мило ми з ним спілкувались. Часом про те, що сидіти я там буду довго з ним, або навпаки, що жити мені залишилось не довго. 

І от присилають мені таку смс. 

Інші кажуть, що Остапа ліквідували свої ж. Перед цим писали, що його понизили в званні за мародерство. А тепер от що наче б то сталось.

Не те, що я тримаю на Остапа зло, чи там бажала йому смерті. Я більше хотіла свідчити проти нього в суді, але якщо так сталось, то сталось, шкодувати теж особливо не доводиться. 

Усі ці дзвінки до нього з проханнями: верніть мого чоловіка, верніть машину, верніть бізнес якось особливо шкодять співчуттю до його дружини та дітей. 

Бачиш, Остапе, як воно буває: проект Новоросія: я тебе породив, ти мене і уб'єш. Там все так - бєзпомощно і бєзпощодно. А я от досі журналіст. 
Ну, а якщо ти живий, дзвони, чо, номери з мого телефону ти ж переписав. Це в мене твого немає.

І знову ж порада, якщо ти раптом живий: здайся краще цим бєзпощадним украм, хоч живий залишишся, а то в Новоросії/ЛНР ти вже тоді в липні був нєжилец. Там в Луганську всі казали, що тебе от-от повісять, ніби ти погано ділився награбованим.